Мета курсу - сформувати у студентів систематизовані наукові уявлення про сутність, основні завдання, напрями соціально-педагогічної роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби, в дошкільних та середніх закладах освіти з інклюзивною формою навчання; здійсними мотиваційну, особистісну, когнітивну та практичну підготовку майбутніх психологів до забезпечення реалізації інклюзивної моделі освіти.  

Діференціальні та інгральні рівняння - курс для 2-го курсу (4 семестр) для спеціальностей: фізиика і астрономія, фізика скредня освіта

Мета вивчення дисципліни "Основи психотерапії" - надати студентам необхідні теоретичні знання та практичні навички, які необхідні в роботі психологу-психотерапевту. Розкрити специфіку психотерапії як особливої галузі психології, що пов′язує теорію з практикою; сформувати адекватні уявлення про роль та місце психотерапії в системі психологічної допомоги дітям та дорослим. ознайомити студентів з найбільш відомими напрямами психотерапії, навчити правил проведення бесід, способам збору анамнезу та інтепретації результатів. Розкрити основні тенденції розвитку психотерапії на сучасному етапі; забезпечити засвоєння етичних норм, які є обов′язковими для психолога-психотерапевта. 

Мета навчального курсу - формування у студентів адекватних наукових уявлень про принципи переробки інформації у центральній нервовій системі; нейронні механізми сенсорних процесів, рухів, пам′яті, навчання, функціональних станів і емоцій, мовлення, мислення тощо; про методи психофізіологічних досліджень та оволодіння великим арсеналом діагностичних шкал та методик, що спрямовані на виявлення особливостей особистості психосоматичного хворого; ознайомити студентів з сучасними теоретичними уявленнями та практичними напрацюваннями в галузі психологічної діяльності в системі охорони психічного здоров′я. ′

Теорія та історія філософії  

 

Загальні характеристики дисципліни

Навчальне навантаження з дисципліни

Методи навчання і форми контролю

Галузь знань

03 – Гуманітарні науки

Кількість кредитів – 6 ЄКТС

Методи навчання:

Лекція.

Дискусія.

Діалог.

Роз’яснення.

Спеціальність

031 Релігієзнавство

Загальна кількість годин - 180

Денна

Заочна

Освітній рівень бакалавр

 

Лекції:

50

10

Семінарські (практичні) заняття:

Статус дисципліни

(Нормативна/вибіркова)

Нормативна

52

14

Лабораторні заняття:

Форми поточного контролю

Контрольні тематичні роботи

 

Рік вивчення дисципліни за навчальним планом - 1

-

-

Індивідуальна робота:

Семестр ІІ

-

-

Самостійна робота:

Тижневе навантаження (год.)

- аудиторне: 6 год.

- самостійна робота: 4,6 год. 

78

156

Форма підсумкового контролю

 

Письмовий екзамен

 

 

Співвідношення аудиторних годин і годин СРС:

Мова навчання - українська

1/1

1/6

Передумови навчання: Вступ до релігієзнавства, Історія релігії

 

Предмет вивчення навчальної дисципліни: історико-філософське знання, класичні та сучасні розділи теоретичної філософії.

Міждисциплінарні зв'язки: історія світової культури, всесвітня історія, мистецтвознавство, основи-науково-дослідницької роботи, науково-природнича картина світу.

Мета і завдання навчальної дисципліни є формування у студентів основ філософського світогляду. Під час навчання учні навчаться розуміти і цінувати роль філософського знання в самоствердженні людини, ідентифікувати соціальні та етичні проблеми, пов’язані з інформатизацією та глобалізацією сучасного світу. Вивчення філософії допоможе також зрозуміти сенс свободи і відповідальності особистості в сучасному суспільстві, розвинути навички критичної оцінки історичних подій і фактів.

II. Основні результати навчання та компетентності, які вони формують:

 

з/п

Результати навчання

Компетентності

1.

Знати значення терміну «філософія»;

що є світогляд, типи світогляду, філософський світогляд, його характерні ознаки;

предмет і лексикон філософії;

основні розділи і функції філософії;

становлення філософських вчень і концепцій в їх історико-філософському розвитку;

поняттєво-категоріальний апарат традиційних розділів філософії;

основні філософські проблеми в їх історичності та сьогоденні.

 

Вміти вільно оперувати в усній та письмовій мові основними поняттями і категоріями галузі філософського знання;

організовувати процес самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;

володіти навичками критичного, компаративного аналізів філософських вчень мислителів різних історико-філософських та культурно-історичних періодів;

критично осмислювати основні ідеї філософської думки і формулювати власні теоретичні аргументації і відповідно займати практичні позиції;

усвідомлювати особливості формування різних методологічних традицій у філософії;

осмислювати філософські вчення різних періодів та їхній вплив на тенденції розвитку сучасної світоглядної культури;

міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, аргументувати думку, визначати та обирати альтернативні рішення і підходи, спілкуватись в малих та великих групах;

активно та свідомо приймати участь у суспільно-політичному житті держави, бути активним громадянином своєї країни

 

• пізнавальної: формування філософських знань про термін «філософія», предмет, функції та розділи філософії, історико-філософський розвиток учень, концепцій, понять, шкіл та напрямків філософії, категоріальні визначення буття, пізнання, діалектики, метафізики, людини, історії, культури, суспільства, знайомлення зі специфікою науково-дослідницької роботи; виховання інтересу до творчої, пошукової діяльності;

• практичної: розвиток читацьких умінь, навичок працювати з філософськими «першоджерелами» і критичною філософською літературою, матеріалом різного характеру; вироблення вміння використовувати самостійно здобуті знання для розв’язання визначеного навчального завдання з літератури; формування навичок пошуково-дослідницької діяльності;

• творчої: формування самостійного, критичного, творчого мислення; розвиток філософських критичних, творчих та мовленнєвих здібностей, мотиваційної сфери, чутливості до нових ідей, умінь творчо підходити до розв’язання різного роду навчальних завдань; підвищення інтересу до пізнавально-пошукової діяльності;

• соціальної: виховання засобами філософування в студентів розуміння умов формування особистості, її свободи і відповідальності за збереження життя, природи, культури; ролі ненасильства в історії і людській поведінці, сенсу моральних обов’язків людини по відношенню до інших і самого себе; усвідомлення різноманіття форм людського знання, співвідношення істини й хиби, знання і віри, раціонального та ірраціонального у людській життєдіяльності; особливостей функціонування знання у сучасному суспільстві, духовних цінностей, їх значень у творчості та повсякденному житті; розуміння важливості науки і техніки у розвитку цивілізації, при цьому мати уявлення про пов’язані з ними сучасні соціальні й етичні проблеми; визнання цінності наукової раціональності та її історичних типів; формування громадянської позиції; допомога у профорієнтації.

 

"Сучасні філософські практики"  - нормативна дисципліна фахової підготовки студентів 3 курсу спеціальності 033 Філософія, галузі знань 03 Гуманітарні науки освітнього рівня бакалавр Факультету філософії та суспільствознавства. Дисципліна вивчається у VI семестрі з тижневим навантаженням - 4 години для денної форми навчання. Кредитів ECTS  - 6, загальна кількість годин - 180, з них 60 годин аудиторної роботи та 90 - самостійної. Також в структурі дисципліни виділяється 30 годин для написання курсової роботи. Форма підсумкового контролю - письмовий екзамен. 

Мета дисципліни - формування у студентів знань про базові напрямки філософських практик сучасності, набуття фахових та наскрізних компетентностей критичного і креативного мислення, вирішення складних питань соціального життя людини.

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є тьюторська технологія індивідуального супроводу професійного зростання майбутнього викладача вищого навчального закладу.