Help with Search courses

І. Предмет вивчення навчальної дисципліни: історико-філософське знання, класичні та сучасні розділи теоретичної філософії.

Міждисциплінарні зв'язки: історія світової культури, всесвітня історія, мистецтвознавство, основи-науково-дослідницької роботи, науково-природнича картина світу.

Мета і завдання навчальної дисципліни є формування у студентів основ філософського світогляду. Під час навчання учні навчаться розуміти і цінувати роль філософського знання в самоствердженні людини, ідентифікувати соціальні та етичні проблеми, пов’язані з інформатизацією та глобалізацією сучасного світу. Вивчення філософії допоможе також зрозуміти сенс свободи і відповідальності особистості в сучасному суспільстві, розвинути навички критичної оцінки історичних подій і фактів.

II. Основні результати навчання та компетентності, які вони формують:

 

з/п

Результати навчання

Компетентності

1.

Знати значення терміну «філософія»;

що є світогляд, типи світогляду, філософський світогляд, його характерні ознаки;

предмет і лексикон філософії;

основні розділи і функції філософії;

становлення філософських вчень і концепцій в їх історико-філософському розвитку;

поняттєво-категоріальний апарат традиційних розділів філософії;

основні філософські проблеми в їх історичності та сьогоденні.

 

Вміти вільно оперувати в усній та письмовій мові основними поняттями і категоріями галузі філософського знання;

організовувати процес самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;

володіти навичками критичного, компаративного аналізів філософських вчень мислителів різних історико-філософських та культурно-історичних періодів;

критично осмислювати основні ідеї філософської думки і формулювати власні теоретичні аргументації і відповідно займати практичні позиції;

усвідомлювати особливості формування різних методологічних традицій у філософії;

осмислювати філософські вчення різних періодів та їхній вплив на тенденції розвитку сучасної світоглядної культури;

міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, аргументувати думку, визначати та обирати альтернативні рішення і підходи, спілкуватись в малих та великих групах;

активно та свідомо приймати участь у суспільно-політичному житті держави, бути активним громадянином своєї країни

 

• пізнавальної: формування філософських знань про термін «філософія», предмет, функції та розділи філософії, історико-філософський розвиток учень, концепцій, понять, шкіл та напрямків філософії, категоріальні визначення буття, пізнання, діалектики, метафізики, людини, історії, культури, суспільства, знайомлення зі специфікою науково-дослідницької роботи; виховання інтересу до творчої, пошукової діяльності;

• практичної: розвиток читацьких умінь, навичок працювати з філософськими «першоджерелами» і критичною філософською літературою, матеріалом різного характеру; вироблення вміння використовувати самостійно здобуті знання для розв’язання визначеного навчального завдання з літератури; формування навичок пошуково-дослідницької діяльності;

• творчої: формування самостійного, критичного, творчого мислення; розвиток філософських критичних, творчих та мовленнєвих здібностей, мотиваційної сфери, чутливості до нових ідей, умінь творчо підходити до розв’язання різного роду навчальних завдань; підвищення інтересу до пізнавально-пошукової діяльності;

• соціальної: виховання засобами філософування в студентів розуміння умов формування особистості, її свободи і відповідальності за збереження життя, природи, культури; ролі ненасильства в історії і людській поведінці, сенсу моральних обов’язків людини по відношенню до інших і самого себе; усвідомлення різноманіття форм людського знання, співвідношення істини й хиби, знання і віри, раціонального та ірраціонального у людській життєдіяльності; особливостей функціонування знання у сучасному суспільстві, духовних цінностей, їх значень у творчості та повсякденному житті; розуміння важливості науки і техніки у розвитку цивілізації, при цьому мати уявлення про пов’язані з ними сучасні соціальні й етичні проблеми; визнання цінності наукової раціональності та її історичних типів; формування громадянської позиції; допомога у профорієнтації.

 

І. Предмет вивчення навчальної дисципліни: історико-філософське знання, класичні та сучасні розділи теоретичної філософії.

Міждисциплінарні зв'язки: історія світової культури, всесвітня історія, мистецтвознавство, основи-науково-дослідницької роботи, науково-природнича картина світу.

Мета і завдання навчальної дисципліни є формування у студентів основ філософського світогляду. Під час навчання учні навчаться розуміти і цінувати роль філософського знання в самоствердженні людини, ідентифікувати соціальні та етичні проблеми, пов’язані з інформатизацією та глобалізацією сучасного світу. Вивчення філософії допоможе також зрозуміти сенс свободи і відповідальності особистості в сучасному суспільстві, розвинути навички критичної оцінки історичних подій і фактів.

II. Основні результати навчання та компетентності, які вони формують:

 

з/п

Результати навчання

Компетентності

1.

Знати значення терміну «філософія»;

що є світогляд, типи світогляду, філософський світогляд, його характерні ознаки;

предмет і лексикон філософії;

основні розділи і функції філософії;

становлення філософських вчень і концепцій в їх історико-філософському розвитку;

поняттєво-категоріальний апарат традиційних розділів філософії;

основні філософські проблеми в їх історичності та сьогоденні.

 

Вміти вільно оперувати в усній та письмовій мові основними поняттями і категоріями галузі філософського знання;

організовувати процес самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;

володіти навичками критичного, компаративного аналізів філософських вчень мислителів різних історико-філософських та культурно-історичних періодів;

критично осмислювати основні ідеї філософської думки і формулювати власні теоретичні аргументації і відповідно займати практичні позиції;

усвідомлювати особливості формування різних методологічних традицій у філософії;

осмислювати філософські вчення різних періодів та їхній вплив на тенденції розвитку сучасної світоглядної культури;

міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, аргументувати думку, визначати та обирати альтернативні рішення і підходи, спілкуватись в малих та великих групах;

активно та свідомо приймати участь у суспільно-політичному житті держави, бути активним громадянином своєї країни

 

• пізнавальної: формування філософських знань про термін «філософія», предмет, функції та розділи філософії, історико-філософський розвиток учень, концепцій, понять, шкіл та напрямків філософії, категоріальні визначення буття, пізнання, діалектики, метафізики, людини, історії, культури, суспільства, знайомлення зі специфікою науково-дослідницької роботи; виховання інтересу до творчої, пошукової діяльності;

• практичної: розвиток читацьких умінь, навичок працювати з філософськими «першоджерелами» і критичною філософською літературою, матеріалом різного характеру; вироблення вміння використовувати самостійно здобуті знання для розв’язання визначеного навчального завдання з літератури; формування навичок пошуково-дослідницької діяльності;

• творчої: формування самостійного, критичного, творчого мислення; розвиток філософських критичних, творчих та мовленнєвих здібностей, мотиваційної сфери, чутливості до нових ідей, умінь творчо підходити до розв’язання різного роду навчальних завдань; підвищення інтересу до пізнавально-пошукової діяльності;

• соціальної: виховання засобами філософування в студентів розуміння умов формування особистості, її свободи і відповідальності за збереження життя, природи, культури; ролі ненасильства в історії і людській поведінці, сенсу моральних обов’язків людини по відношенню до інших і самого себе; усвідомлення різноманіття форм людського знання, співвідношення істини й хиби, знання і віри, раціонального та ірраціонального у людській життєдіяльності; особливостей функціонування знання у сучасному суспільстві, духовних цінностей, їх значень у творчості та повсякденному житті; розуміння важливості науки і техніки у розвитку цивілізації, при цьому мати уявлення про пов’язані з ними сучасні соціальні й етичні проблеми; визнання цінності наукової раціональності та її історичних типів; формування громадянської позиції; допомога у профорієнтації.