Еволюційна біологія» курс який читається для  підготовки фахівців освітнього рівня магістр, галузі знань 01 Освіта, спеціальності 014.05 Середня освіта «Біологія та здоров'я людини »

Дистанційний курс пропонується студентам за спеціальністю 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини)

Дистанційний курс рекомендовано для підготовки студентів за спеціальністю 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини)

Курс для студентів ОКР Бакалавр, освітня програма Середня освіта Біологія (шифр 014.05) для студентів І року навчання (1 семестр) згідно навчальгого плану 2022-23 навчального року. Курс передбачає 34 аулиторних годин (17 год. лекцій, 17 год. лабораторних занять), залік 1 година. Курс розбитий на 2 змістовних модулі.

Розробник курсу: канд. біол. наук, доц. Журавель Н. М.

Предметом вивчення  навчальної дисципліни “Ботаніка (анатомія і морфологія рослин)” є особливості анатомічної та морфологічної будови зовнішніх форм та внутрішніх структур вищих рослин, зокрема особливості будови рослинної клітини та її відмінності від тваринної клітини, а також клітин грибів і прокаріотичних організмів; особливості тканинної будови рослинних організмів; особливості будови і видозміни вегетативних і репродуктивних органів рослин у зв’язку з пристосуванням до екологічних умов навколишнього середовища, розселення та розмноження; основні напрями анатомічної та морфологічної еволюції рослин.

Дисципліна “Філогенія хордових ” відноситься до вибіркових і  викладається на першому курсі  для підготовки фахівців освітнього рівня магістр, галузі знань   01 Освіта, спеціальності  014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини).

Географія грунтів з основами грунтознавства є одною з основних дисциплін у підготовці вчителів географії. Вона вбирає сучасні досягнення грунтознавства, географії, екології, ботаніки, хімії та інших наук. Тому, засвоєння матеріалу цього курсу вимагає від студентів значних зусиль. Вивчення основ грунтознавства та географії грунтів закладає фундаментальні знання, які необхідні при вивченні наступних географічних дисциплін. Дисципліна розроблена професором кафедри біології Іваном Борисовичем Чорним (світла пам'ять шановному вчителю і колезі), який залишив нам повний навчально-методичний комплекс, який полегшить студентам опанування навчального матеріалу.

Метою викладання навчальної дисципліни “Географія грунтів з основами грунтознавства” є формування у студентів системи знань про грунт як продукт взаємодії живої і неживої природи.

Вчитель повинен добре знати і розуміти загальну схему процесу грунтоутворення, формування родючості та інших властивостей грунту під впливом комплексу природних факторів та виробничої діяльності людини. Ці знання матимуть пряме практичне втілення – в обгрунтуванні агротехнічних прийомів, в екологічному і трудовому вихованні школярів.

Крім того, студенти повинні оволодіти знаннями про велику різноманітність грунтів, закономірності їх поширення, особливості генезису, будови, принципи раціонального їх використання і охорону. Пізнання закономірностей формування і поширення грунтів має велике світоглядне значення. Вчитель географії повинен глибоко розуміти складний діалектичний взаємозв`язок у географічному середовищі і виключно важливу роль живих організмів у грунтоутворенні.

Завдання дисципліни “Географія грунтів з основами грунтознавства” є: ознайомити студентів з особливостями грунтового покриву і земельними ресурсами України, принципами раціонального землекористування та меліорації. Маючи необхідні знання в цій галузі природознавства, вчитель буде підготовлений до формування правильної громадської позиції учнів в питаннях використання і охорони земельних ресурсів. 

Метою  навчальної дисципліни “Порівняльна фізіологія” є ознайомленння студентів з порівняльними аспектами фізіологічних систем тваринних організмів різних таксономічних груп; законами, що визначають їх діяльність, механізмами регуляції.

Метою навчальної дисципліни «Фізіологія вищої нервової діяльності» єознайомити студентів та сформувати у них систему знань про механізми перебігу основних фізіологічних процесів, пов’язаних з вищою нервовою діяльністю; ознайомити із закономірностями функціонування нервових процесів, розширити уявлення про функції різних відділів центральної нервової системи; з’ясувати фізіологію формування поведінкових реакцій організму людини.

Метою навчальної дисципліни «Анатомія людини» є отримання знань про внутрішню і зовнішню будову та форму тіла людини, виявлення взаємозв’язку будови анатомічних структур з функціями організму, формування знань філогенетичного та онтогенетичного походження анатомічних структур, особливостей їхнього ембріогенезу, вікових та статевих відмінностей.  

Завданням навчальної дисципліни «Анатомія людини» є формування уявлення у студентів про місце анатомії людини в системі підготовки вчителя біології; розуміння структурно - функціональних особливостей та процесів життєдіяльності клітин, тканин, органів і систем органів організму людини. Оволодіння знаннями осей та площин тіла людини. Вивчення основних термінів і понять анатомії людини.

Результатом вивчення дисципліни є формування фахових, загальних та інтегральних компетентностей.

Метою навчальної дисципліни «Гігієна дітей та підлітків» є отримання студентами знань, умінь та навичок щодо раціональної організації навчальної діяльності та проведення контрою за станом здоров’я школярів, розробки та організації профілактичних заходів, оцінки їхньої ефективності, своєчасного виявлення загальних та специфічних для конкретного навчального закладу негативних факторів середовища та ефективної організації навчально-виховного процесу і гігієнічного виховання учнів.

 Завданням навчальної дисципліни «Гігієна дітей та підлітків» є формування цілісного уявлення про фактори, які визначають здоров’я дітей та підлітків; основні складові фізичного розвитку дитини у різні вікові періоди; моделі здорового харчування та групи здоров’я; режим навчального року, дня і його складові; особливості гігієнічного режиму у дошкільних навчальних закладах, загальноосвітніх школах та спеціальних навчальних закладах; чинники несприятливого впливу навчального навантаження та шкільного середовища на здоров’я учнів різного віку.

Результатом вивчення дисципліни є формування навчально-пізнавальних, цілісно-смислових, інформаційних, загально-наукових, загально-професійних компетентностей.

В курсі розкрито: основні принципи наукової методології; основні методи проведення досліджень (спостереження, експеримент); сучасну класифікацію біологічних досліджень (способу і добору, систематизації і аналізу наукової інформації та даних дослідження); варіанти оформлення наукової роботи і права на інтелектуальну власність; специфіку біологічного експерименту; класичні експериментальні дослідження в біології; сучасні уявлення про історію розвитку біологічних наук та про логіку живого; психологію наукової творчості.

В результаті опанування курсу студенти навчаються: вибирати і обґрунтовувати тему і метод дослідження; ставити мету та завдання досліду; добирати і аналізувати наукову інформацію за темою; розробляти схему дослідження; формувати об’єкти дослідження; організувати проведення експериментів; складати робочий план проведення експерименту; розробляти форми обліку витрачених реактивів на експеримент; згруповувати дослідні дані; виявляти залежність між ними за допомогою засобів біометричної обробки; правильно формулювати висновки, що витікають з результатів дослідження; оформлювати і захищати наукову роботу.

У курсі порівняльної фізіології студенти ознайомлюються з основними засадами клітинної фізіології; порівняльними аспектами фізіологічних систем організму представників різних таксономічних груп; законами, що визначають їх діяльність, механізмами регуляції; сформувати у студентів систему знань про механізми перебігу основних фізіологічних функцій таких як дихання, травлення, виділення, обмін речовин і енергії у різних організмів; ознайомити студентів із закономірностями функціонування нервової та м'язової тканин, закономірностями подразнення клітин, механізмами виникнення і поширення збудження у різних видів організмів.

Навчальна дисципліна “Біофізика рослин” сформує та поглибить у студентів знання про основні процеси життєдіяльності рослин, практичні  уміння та навички проведення дослідів з рослинами, дасть можливість опанувати сучасні методики проведення біофізичних досліджень та достовірної оцінки їх результатів, поглибити знання, отримані при вивченні студентами нормативних дисциплін «Ботаніка» та «Фізіологія рослин».

Завданням дисципліни “Біофізика рослин” є навчити студентів розуміти меха­нічні, гідродинамічні, теплофізичні, електричні та оптичні властивості рослин, що передбачає детальне вивчення основних процесів, функцій та закономірностей життєдіяльності рослин, розкриття біофізичних основ фізіологічних процесів і механізмів керування ними в системі цілісного організму.

У курсі "Науковий семінар" розкрито сучасні методи і прийоми біологічного дослідження; оформлення результатів наукових досліджень у вигляді наукових публікацій та їх впровадження у практичну діяльність під час написання магістерської роботи. Основною метою навчальної дисципліни «Науковий семінар» є формування компетенцій і професійних навиків самостійної наукової роботи відповідно до вимог та у зв’язку з підготовкою до написання магістерської роботи.

Предмет вивчення навчальної дисципліни: мета, способи та засоби надання долікарської медичної допомоги.

Міждисциплінарні зв’язки: анатомія, фізіологія, гігієна, фізика, хімія, мікробіологія, екологія, правознавство та ін.

Мета і завдання навчальної дисципліни: набуття студентами знань щодо стратегії поведінки при наданні першої допомоги постраждалим, що знаходяться у кризовій ситуації; ознайомлення студентів з ознаками найбільш розповсюджених порушень функцій організму внаслідок нещасних випадків та прийомами надання відповідної першої долікарської допомоги.

Дисципліна з циклу дисциплін вільного вибору студента ІІ

Рік навчання ІІ (І), ІІІ семестр, кредитів ECTS 3, лектор  канд. біол. наук, доц. Журавель Н.М.

Результати навчання: залік; згідно вимог студенти повинні мати базові знання про роль мохоподібних у складі біосфери планети Земля, про різноманітність мохів України та особливості їх поширення та використання у виробничій діяльності людини; здатність володіти понятійним апаратом в галузі бріології,  мати дослідницькі навички; навички роботи з лабораторним обладнанням та оптичними приладами; навички описувати морфологічні та анатомічні ознаки основних органів мохів різних систематичних груп,  володіти понятійним апаратом в галузі бріології; методом спостереження, опису, ідентифікації і класифікації мохів; мати базові знання про сучасний стан поширення бріологічних об'єктів України та необхідність їх охорони.

Дисципліна самостійного вибору ВНЗ (поглиблена фахова спеціалізація)

Рік навчання ІІ (І), I (ІІІ) семестр, кредитів ECTS 3, лектор  канд. біол. наук, доц. Журавель Н.М.

Результати навчання: екзамен; згідно вимог студенти повинні мати базові знання про  ботанічну складову біології, її напрямки в контексті формування фітобіології; загальні закономірності еволюційного процесу у царстві Рослини, основні етапи розвитку філогенетики; принципи побудови філогенетичних систем; походження та шляхи розвитку конкретних таксонів нижчих і вищих рослин, їх споріднені зв’язки та роль у біосфері Землі; походження та еволюцію вегетативних та репродуктивних органів рослин, вміти виявляти гомологічні властивості, формувати філогенетичні групи, зважувати і класифікувати ознаки і встановлювати подібність рослин різних таксонів; знаходити зв’язки між різними рівнями організації живих організмів; володіти навичками графічно зображувати різні еволюційні системи рослин; проводити комп’ютерне моделювання; орієнтуватись в кладистичних розробках сучасної  класифікації покритонасінних рослин, розробленої «Групою філогенії покритонасінних» (Angiosperm Phylogeny Group), відомих як АРG-I, APG-II, APG-III.

Дисципліна “Зоологія ” є  фундаментальною наукою про тварин, їх особливості зовнішньої та внутрішньої будови, екологію, систематику, походження та поширення. Основними завданнями вивчення дисципліни “Зоології ” є дослідження морфологічної будови тварин; особливостей фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі; ознайомлення з сучасною систематикою; набуття навичок працювати з вологими препаратами, колекціями та визначниками; отримання практичних навичок щодо збору, фіксації та виготовлення різних колекцій тварин; вміння спостерігати за живими об’єктами у природних умовах.

Метою навчальної дисципліни «Гістологія з основами ембріології» є отримання знань про клітинний та тканинний рівні організації тварин і людини, основні етапи пренатального онтогенезу людини; забезпечення формування та розвиток наукового світогляду майбутніх педагогів, уміння використовувати набуті знання при вивченні наук про людину та тварин.       

 Завданням навчальної дисципліни «Гістологія з основами ембріології» є формування цілісного уявлення про досягнення гістології та ембріології як наук; вивчення морфофункціональної організації тваринних тканин; засвоєння механізмів міжклітинних та міжтканинних взаємодій, гістогенез і регенерацію тканин; формування уявлення про тканинні перетворення під час онто- та філогенезу, утворення систем організму в процесі ембріогенезу; вивчення впливів чинників середовища на клітини та тканини організму; розуміння причин та змісту аномалій під час розвитку тканин та органів.

Результатом вивчення дисципліни є формування навчально-пізнавальних, ціілісно-смислових, інформаційних, загально-наукових, загально-професійних компетентностей.

Лабораторні роботи

Тестові завдання до курсу

Метою навчальної дисципліни «Еволюційна морфологія» є вивчення загальних закономірностей будови різних систем органів у тварин та людини, шляхів їх морфологічних змін в процесі еволюції, ознайомлення з причинами становлення планів будови у різних еволюційних гілках та морфологічними адаптаціями організмів до існування у середовищі їх мешкання.

Завданням навчальної дисципліни «Еволюційна морфологія» є формування цілісного уявлення про шляхи морфологічної еволюції тваринних організмів; з’ясування напрямків адаптивної еволюції та її  морфологічних наслідків у тваринних організмів і людини; виявлення філогенетичних зв’язків різних груп тварин; прослідкувати паралелізм та індивідуальність морфологічних змін різних груп організмів, що виникли  внаслідок пристосувань до різних середовищ існування в процесі еволюції; вивчення різноманітності кількісних і якісних морфологічних змін на різних рівнях організації організмів.

Результатом вивчення дисципліни є формування навчально-пізнавальних, цілісно-смислових, інформаційних, загально-наукових, загально-професійних компетентностей у здобувачів вищої освіти.

"Основи сільського господарства" вивчає закономірності росту й розвитку культурних рослин з метою створення в конкретних грунтово-кліматичних зонах найсприятливіших умов для їхнього вирощування та особливості розведення і годівлі домашніх тварин з метою досягнення їх високої продуктивності.

Мета викладання навчальної дисципліни “Основи сільського господарства” –  навчити студентів створювати в агроценозах оптимальні ґрунтові, кліматичні та інші умови навколишнього середовища для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва; розробляти наукові основи природоохоронних заходів, спрямованих на раціональне ведення сільськогосподарського виробництва; використовувати досягнення біологічної і сільськогосподарської науки та виробництва.

Основні завданнями вивчення дисципліни “Основи сільського господарства" - дати студентам-біологам основні теоретичні знання і практичні навички з ведення сільського господарства, розкрити взаємозв'язок науки з сільськогосподарським виробництвом.