УДУ імені Михайла Драгоманова

В курсі розкрито: основні принципи наукової методології; основні методи проведення досліджень (спостереження, експеримент); сучасну класифікацію біологічних досліджень (способу і добору, систематизації і аналізу наукової інформації та даних дослідження); варіанти оформлення наукової роботи і права на інтелектуальну власність; специфіку біологічного експерименту; класичні експериментальні дослідження в біології; сучасні уявлення про історію розвитку біологічних наук та про логіку живого; психологію наукової творчості.

В результаті опанування курсу студенти навчаються: вибирати і обґрунтовувати тему і метод дослідження; ставити мету та завдання досліду; добирати і аналізувати наукову інформацію за темою; розробляти схему дослідження; формувати об’єкти дослідження; організувати проведення експериментів; складати робочий план проведення експерименту; розробляти форми обліку витрачених реактивів на експеримент; згруповувати дослідні дані; виявляти залежність між ними за допомогою засобів біометричної обробки; правильно формулювати висновки, що витікають з результатів дослідження; оформлювати і захищати наукову роботу.

Навчальна дисципліна “Біофізика рослин” сформує та поглибить у студентів знання про основні процеси життєдіяльності рослин, практичні  уміння та навички проведення дослідів з рослинами, дасть можливість опанувати сучасні методики проведення біофізичних досліджень та достовірної оцінки їх результатів, поглибити знання, отримані при вивченні студентами нормативних дисциплін «Ботаніка» та «Фізіологія рослин».

Завданням дисципліни “Біофізика рослин” є навчити студентів розуміти меха­нічні, гідродинамічні, теплофізичні, електричні та оптичні властивості рослин, що передбачає детальне вивчення основних процесів, функцій та закономірностей життєдіяльності рослин, розкриття біофізичних основ фізіологічних процесів і механізмів керування ними в системі цілісного організму.

У курсі "Науковий семінар" розкрито сучасні методи і прийоми біологічного дослідження; оформлення результатів наукових досліджень у вигляді наукових публікацій та їх впровадження у практичну діяльність під час написання магістерської роботи. Основною метою навчальної дисципліни «Науковий семінар» є формування компетенцій і професійних навиків самостійної наукової роботи відповідно до вимог та у зв’язку з підготовкою до написання магістерської роботи.

Предмет вивчення навчальної дисципліни: мета, способи та засоби надання долікарської медичної допомоги.

Міждисциплінарні зв’язки: анатомія, фізіологія, гігієна, фізика, хімія, мікробіологія, екологія, правознавство та ін.

Мета і завдання навчальної дисципліни: набуття студентами знань щодо стратегії поведінки при наданні першої допомоги постраждалим, що знаходяться у кризовій ситуації; ознайомлення студентів з ознаками найбільш розповсюджених порушень функцій організму внаслідок нещасних випадків та прийомами надання відповідної першої долікарської допомоги.

Дисципліна з циклу дисциплін вільного вибору студента ІІ

Рік навчання ІІ (І), ІІІ семестр, кредитів ECTS 3, лектор  канд. біол. наук, доц. Журавель Н.М.

Результати навчання: залік; згідно вимог студенти повинні мати базові знання про роль мохоподібних у складі біосфери планети Земля, про різноманітність мохів України та особливості їх поширення та використання у виробничій діяльності людини; здатність володіти понятійним апаратом в галузі бріології,  мати дослідницькі навички; навички роботи з лабораторним обладнанням та оптичними приладами; навички описувати морфологічні та анатомічні ознаки основних органів мохів різних систематичних груп,  володіти понятійним апаратом в галузі бріології; методом спостереження, опису, ідентифікації і класифікації мохів; мати базові знання про сучасний стан поширення бріологічних об'єктів України та необхідність їх охорони.

Дисципліна самостійного вибору ВНЗ (поглиблена фахова спеціалізація)

Рік навчання ІІ (І), I (ІІІ) семестр, кредитів ECTS 3, лектор  канд. біол. наук, доц. Журавель Н.М.

Результати навчання: екзамен; згідно вимог студенти повинні мати базові знання про  ботанічну складову біології, її напрямки в контексті формування фітобіології; загальні закономірності еволюційного процесу у царстві Рослини, основні етапи розвитку філогенетики; принципи побудови філогенетичних систем; походження та шляхи розвитку конкретних таксонів нижчих і вищих рослин, їх споріднені зв’язки та роль у біосфері Землі; походження та еволюцію вегетативних та репродуктивних органів рослин, вміти виявляти гомологічні властивості, формувати філогенетичні групи, зважувати і класифікувати ознаки і встановлювати подібність рослин різних таксонів; знаходити зв’язки між різними рівнями організації живих організмів; володіти навичками графічно зображувати різні еволюційні системи рослин; проводити комп’ютерне моделювання; орієнтуватись в кладистичних розробках сучасної  класифікації покритонасінних рослин, розробленої «Групою філогенії покритонасінних» (Angiosperm Phylogeny Group), відомих як АРG-I, APG-II, APG-III.

Дисципліна “Зоологія ” є  фундаментальною наукою про тварин, їх особливості зовнішньої та внутрішньої будови, екологію, систематику, походження та поширення. Основними завданнями вивчення дисципліни “Зоології ” є дослідження морфологічної будови тварин; особливостей фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі; ознайомлення з сучасною систематикою; набуття навичок працювати з вологими препаратами, колекціями та визначниками; отримання практичних навичок щодо збору, фіксації та виготовлення різних колекцій тварин; вміння спостерігати за живими об’єктами у природних умовах.

Метою навчальної дисципліни «Гістологія з основами ембріології» є отримання знань про клітинний та тканинний рівні організації тварин і людини, основні етапи пренатального онтогенезу людини; забезпечення формування та розвиток наукового світогляду майбутніх педагогів, уміння використовувати набуті знання при вивченні наук про людину та тварин.       

 Завданням навчальної дисципліни «Гістологія з основами ембріології» є формування цілісного уявлення про досягнення гістології та ембріології як наук; вивчення морфофункціональної організації тваринних тканин; засвоєння механізмів міжклітинних та міжтканинних взаємодій, гістогенез і регенерацію тканин; формування уявлення про тканинні перетворення під час онто- та філогенезу, утворення систем організму в процесі ембріогенезу; вивчення впливів чинників середовища на клітини та тканини організму; розуміння причин та змісту аномалій під час розвитку тканин та органів.

Результатом вивчення дисципліни є формування навчально-пізнавальних, ціілісно-смислових, інформаційних, загально-наукових, загально-професійних компетентностей.

Лабораторні роботи

Тестові завдання до курсу

Метою навчальної дисципліни «Еволюційна морфологія» є вивчення загальних закономірностей будови різних систем органів у тварин та людини, шляхів їх морфологічних змін в процесі еволюції, ознайомлення з причинами становлення планів будови у різних еволюційних гілках та морфологічними адаптаціями організмів до існування у середовищі їх мешкання.

Завданням навчальної дисципліни «Еволюційна морфологія» є формування цілісного уявлення про шляхи морфологічної еволюції тваринних організмів; з’ясування напрямків адаптивної еволюції та її  морфологічних наслідків у тваринних організмів і людини; виявлення філогенетичних зв’язків різних груп тварин; прослідкувати паралелізм та індивідуальність морфологічних змін різних груп організмів, що виникли  внаслідок пристосувань до різних середовищ існування в процесі еволюції; вивчення різноманітності кількісних і якісних морфологічних змін на різних рівнях організації організмів.

Результатом вивчення дисципліни є формування навчально-пізнавальних, цілісно-смислових, інформаційних, загально-наукових, загально-професійних компетентностей у здобувачів вищої освіти.

"Основи сільського господарства" вивчає закономірності росту й розвитку культурних рослин з метою створення в конкретних грунтово-кліматичних зонах найсприятливіших умов для їхнього вирощування та особливості розведення і годівлі домашніх тварин з метою досягнення їх високої продуктивності.

Мета викладання навчальної дисципліни “Основи сільського господарства” –  навчити студентів створювати в агроценозах оптимальні ґрунтові, кліматичні та інші умови навколишнього середовища для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва; розробляти наукові основи природоохоронних заходів, спрямованих на раціональне ведення сільськогосподарського виробництва; використовувати досягнення біологічної і сільськогосподарської науки та виробництва.

Основні завданнями вивчення дисципліни “Основи сільського господарства" - дати студентам-біологам основні теоретичні знання і практичні навички з ведення сільського господарства, розкрити взаємозв'язок науки з сільськогосподарським виробництвом. 

Дисципліна “Біохімія рослин” ознайомить студентів з сучасними уявленнями про будову, властивості та значення біоорганічних речовин як складових рослинного організму, історією розвитку та сучасними проблемами науки про хімічний склад рослин, сучасними методами дослідження хімічного складу рослинної сировини, застосуванням та використанням знань про хімічний склад рослин у медицині, ветеринарії, сільському господарстві, біологічних технологіях тощо. Також, значну увагу приділено біохімічним процесам обміну речовин у рослинному організмі, особливостям їх утворення та накопичення у надземних та підземних частинах рослини, значенням для рослин, а також сучасним методам  ідентифікації цих сполук у рослинній сировині.

Метою навчальної дисципліни “Вікова фізіологія і валеологія” є вивчення вікових особливостей морфо-функціональних змін дитячого організму, впливу навчальної діяльності та умов навчання на організм учнів, ознайомлення студентів з здоров’язберігаючими складовими життєдіяльності людини.        

Завданням навчальної дисципліни “Вікова фізіологія і валеологія” є розгляд вікових змін систем організму на різних етапах розвитку; формування розуміння вмілого використання методологічних підходів відповідно до вікових особливостей формування організму дітей і підлітків при викладанні дисциплін в загальноосвітніх навчальних закладах.

Результатом вивчення дисципліни є формування навчально-пізнавальних, цілісно-смислових, інформаційних, загально-наукових, загально-професійних компетентностей.

Радіобіологія

Нормативна навчальна дисципліна, для студентів освітнього рівня "магістр", спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини), денної та заочної форм навчання

• Код: СП.04
• Тип: І
• Цикл: професійної підготовки
• Рік навчання: I
• Семестр: ІІ
• Кредитів ЄКТС: 3
• Лектор: Кустовська А.В.
• Результати навчання: згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: предмет та основні методи досліджень радіобіології;основні терміни, визначення, їх біологічне значення, актуальні напрямки, здобутки, проблеми, перспективи, що існують в Україні та світі;розуміти позитивне та негативне значення дії іонізуючого випромінювання на біологічні організми;практично використовувати набуті знання для протидії негативному випромінюванню; вміти: вільно користуватися радіобіологічними термінами і поняттями, використовувати набуті знання з радіобіології в педагогічній роботі;формувати науковий світогляд учнів про позитивний та негативний вплив іонізуючого випромінювання на біологічні організми; пояснювати учням, громадськості можливий негативний вплив іонізуючого випромінювання на біологічні організми та навколишнє середовище;вміти поводитися та навчити учнів правильній поведінці  в умовах радіологічної небезпеки.
• Форми запровадження  - аудиторна
• Навчальні ресурси: 1.Гродзинський Д.М. Радіобіологія. – К.: Либідь, 2000. – 448 с. 2.Гродзинский Д.М. Радиобиология растений. – К.: Наук. думка, 1989.– 380 с. 3.Радіобіологія: Навчально-методичний посібник / К.П. Дудок, Л.С. Старикович, Л.О. Дацюк. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. – 2006. – 118 с. 4.Гудков І.М. Радіобіологія: підручник для підгот. фахівців зі спец. "Екологія" в навч. закл. 2-4 рівнів акредитації / І. М. Гудков; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. - Херсон: Олді-плюс, 2016. - 503 с. 5.Давиденко В.М. Радіобіологія / В.М. Давиденко – Миколаїв: Видавн. МДАУ, 2011. – 265 с.

• Види навчальної діяльності: лекції, лабораторні заняття. Методи: словесні, наочні, практичні.
• Форми та критерії оцінювання: дві модульні контрольні роботи. Підсумковий контроль: екзамен у І семестрі. Критерії оцінювання: 100-бальна шкала ЄКТС.

· Мова викладання: українська.

Другий курс, Біологія, 3, 4 семестри