Філософська логіка. 

Актуальність пропонованого курсу для фахівців обумовлена науково-теоретичною та педагогічною значущістю вивчення основних логічний систем у межах сучасного логічного знання. Ознайомлення із сучасною логічною методологією розширює можливості дослідження та реконструкції багатьох філософських проблем.  Вивчення технічного апарату сучасної логіки формує необхідні для фахівця навички застосування строгого логічного аналізу у межах як наукової, так і практичної діяльності.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є абстрактне мислення та методи некласичних логік.

Міждисциплінарні зв’язки: логіка, філософія, історія філософії та інші філософські дисципліни.

  Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Філософська логіка» є формуванні навичок дисциплінізації філософської думки, строгого стилю мислення, навичок критичного мислення та раціональної легітимізації соціальної поведінки.

  Основними завданнями вивчення дисципліни «Філософська логіка» є ознайомлення з  історичними та теоретичними аспектами некласичних логік як апарату філософської логіки; вивчення основ логічного аналізу міркувань засобами некласичних логік; аналіз провідних напрямків сучасних некласичних логічних теорій та їх місця у системі гуманітарного знання.

Основні результати навчання відповідно до вимог освітньо-професійної програми:

Знати основні поняття філософської логіки; провідні напрямки сучасної логіки; провідні сучасні логічні системи; теоретичні основи і практичні методи аналізу міркувань засобами некласичних логіки;  мову, методи та закони сучасних некласичних логік.

Вміти пояснити сутність відношення логіки і філософії; здійснювати аналіз першоджерел та критичної літератури; будувати висловлювaння зaсобaми сучaсних логік; виділити закони сучасних логік; розв’язувати логічні задачі, що відносяться до систем некласичних логік; розкрити значення та оцінити сферу прикладного застосування сучасних логік; узагальнювати зміст наукової літератури за науковими критеріями, використовуючи набуті знання з некласичної логіки.

Основні компетентності відповідно до вимог освітньо-професійної програми:

Фахові:

Історична та семіотична (через здатність включення конкретних напрямків сучасної логіки у загальний процес історичного розвитку логічного знання та використання концептуального апарату логічної семіотики в інтерпретації текстової інформації);

Комунікативна та аналітична (через здатність до поєднання різнопланового логіко-аналітичного інструментарію  до вирішення конкретних теоретичних задач та застосування логіко-комунікативних засобів переконання та досягнення цілі у взаємодії.

Загальні:

Пізнавальна (поглиблене вивчення та засвоєння основ логічної семіотики та основних етапів розвитку сучасного логічного знання, розділів сучасної логіки, ознайомлення з основами формалізації із застосуванням сучасного логічного апарату).

Соціальна (удосконалення культури логічного мислення).

Практична (оволодіння навичками  застосування методів логічного доведення у дискурсах різного типу, зокрема в філософському дискурсі; вдосконалення навику чіткого та логічно обґрунтованого викладу думок).

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Вступ до філософської логіки.
  2. Некласичні логіки.

Логіка

Предмет вивчення навчальної дисципліни:

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Логіка» є форми в яких протікає людське мислення та закони пізнавального мислення людини.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Поняття та судження.
  2. Умовивід.

І. Основна мета засвоєння курсу.

Формування у студентів знань з логіки, засвоєння навиків правильного мислення та вміння застосовувати їх у подальшій навчальній, науковій та практичній діяльності.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності).

Необхідність вивчення студентами-філософaми, логіки зумовлена тим, що строгий стиль мислення, що формується у процесі вивчення логіки, виховує дисципліну думки, навички раціональної легітимації соціальної поведінки. Логіка являє собою широкий набір евристичних методів, засвоєння яких значно розвиває творчі здібності як щодо власне теоретичної, так і щодо суто практичної діяльності. Викладання логіки має формувати сучасний стиль мислення, що поєднує в собі точність природничо-наукової та образність і метафоричність гуманітарної думки. Соціальна комунікативність вимагає високої логічної культури, ефективного використання засобів логіки, вміння логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Отримані знання з логіки можуть бути використані студентами при вивчені ними інших дисциплін з циклу професійної та практичної підготовки, а також в подальшій професійній діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: «Філософія», «Історія філософії», «Теорія пізнання та епістемологія», «Філософська логіка», «Філософія й методологія науки», «Основи науково-дослідницької роботи», «Філософська пропедевтика» та ін. філософські дисципліни.

ІІІ. Завдання дисципліни.

Навчити студентів висвітлювати свої міркування та здобутки наук у ясній, чіткій та однозначній формі; давати  правильні визначення поняттям та термінам; аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань; логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні; професійно застосовувати набутий категоріальний апарат.

ІVОсновні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Результати навчання:

-         Знати базовий понятійний апарат  логіки;  основні логічні закони; логічні операції над поняттями та судженнями, їх правила та можливі помилки при цьому; засоби та методи формалізації систем висловлювань живої мови та правила оперування з ними.

-         основні види умовиводів;

-         основи логічної теорії доведення та спростування, їх правила та можливі помилки..

-         Вміти давати  правильні визначення поняттям та термінам;

-         аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань.

-         логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні;

-         робити безпосередні та опосередковані умовиводи;

-          знаходити логічні помилки у визначеннях, умовиводах та доведеннях.

Здобуті компетентності:

-         Аналітична та когнітивна (через здатність до комплексного теоретичного аналізу систем висловлювань, використання різних логічних прийомів при визначенні форми мислення).

-         Комунікативна та аналітична (через здатність до поєднання різнопланового логіко-аналітичного інструментарію  до вирішення конкретних теоретичних задач).

-         Пізнавальна (поглиблене знання базового понятійного апарату логіки, законів логіки, методів формалізації систем висловлювань, логічної теорії доведення та спростування);

-         Практична (оволодіння навичками логічного обґрунтовувати правильних тверджень та спростовування неправильних, знаходження логічних помилок у визначеннях, умовиводах та доведеннях).

-        Соціальна (удосконалення культури логічного мислення, а також здатність спілкуватися з експертами з інших галузей).

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Філософія» є виникнення, сутність, розвиток, структура та функції філософії, її теоретичні й практичні прояви у різноманітних сферах діяльності.

І. Предмет вивчення навчальної дисципліни: історико-філософське знання, класичні та сучасні розділи теоретичної філософії.

Міждисциплінарні зв'язки: історія світової культури, всесвітня історія, мистецтвознавство, основи-науково-дослідницької роботи, науково-природнича картина світу.

Мета і завдання навчальної дисципліни є формування у студентів основ філософського світогляду. Під час навчання учні навчаться розуміти і цінувати роль філософського знання в самоствердженні людини, ідентифікувати соціальні та етичні проблеми, пов’язані з інформатизацією та глобалізацією сучасного світу. Вивчення філософії допоможе також зрозуміти сенс свободи і відповідальності особистості в сучасному суспільстві, розвинути навички критичної оцінки історичних подій і фактів.

II. Основні результати навчання та компетентності, які вони формують:

 

з/п

Результати навчання

Компетентності

1.

Знати значення терміну «філософія»;

що є світогляд, типи світогляду, філософський світогляд, його характерні ознаки;

предмет і лексикон філософії;

основні розділи і функції філософії;

становлення філософських вчень і концепцій в їх історико-філософському розвитку;

поняттєво-категоріальний апарат традиційних розділів філософії;

основні філософські проблеми в їх історичності та сьогоденні.

 

Вміти вільно оперувати в усній та письмовій мові основними поняттями і категоріями галузі філософського знання;

організовувати процес самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;

володіти навичками критичного, компаративного аналізів філософських вчень мислителів різних історико-філософських та культурно-історичних періодів;

критично осмислювати основні ідеї філософської думки і формулювати власні теоретичні аргументації і відповідно займати практичні позиції;

усвідомлювати особливості формування різних методологічних традицій у філософії;

осмислювати філософські вчення різних періодів та їхній вплив на тенденції розвитку сучасної світоглядної культури;

міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, аргументувати думку, визначати та обирати альтернативні рішення і підходи, спілкуватись в малих та великих групах;

активно та свідомо приймати участь у суспільно-політичному житті держави, бути активним громадянином своєї країни

 

• пізнавальної: формування філософських знань про термін «філософія», предмет, функції та розділи філософії, історико-філософський розвиток учень, концепцій, понять, шкіл та напрямків філософії, категоріальні визначення буття, пізнання, діалектики, метафізики, людини, історії, культури, суспільства, знайомлення зі специфікою науково-дослідницької роботи; виховання інтересу до творчої, пошукової діяльності;

• практичної: розвиток читацьких умінь, навичок працювати з філософськими «першоджерелами» і критичною філософською літературою, матеріалом різного характеру; вироблення вміння використовувати самостійно здобуті знання для розв’язання визначеного навчального завдання з літератури; формування навичок пошуково-дослідницької діяльності;

• творчої: формування самостійного, критичного, творчого мислення; розвиток філософських критичних, творчих та мовленнєвих здібностей, мотиваційної сфери, чутливості до нових ідей, умінь творчо підходити до розв’язання різного роду навчальних завдань; підвищення інтересу до пізнавально-пошукової діяльності;

• соціальної: виховання засобами філософування в студентів розуміння умов формування особистості, її свободи і відповідальності за збереження життя, природи, культури; ролі ненасильства в історії і людській поведінці, сенсу моральних обов’язків людини по відношенню до інших і самого себе; усвідомлення різноманіття форм людського знання, співвідношення істини й хиби, знання і віри, раціонального та ірраціонального у людській життєдіяльності; особливостей функціонування знання у сучасному суспільстві, духовних цінностей, їх значень у творчості та повсякденному житті; розуміння важливості науки і техніки у розвитку цивілізації, при цьому мати уявлення про пов’язані з ними сучасні соціальні й етичні проблеми; визнання цінності наукової раціональності та її історичних типів; формування громадянської позиції; допомога у профорієнтації.

 

І. Предмет вивчення навчальної дисципліни: історико-філософське знання, класичні та сучасні розділи теоретичної філософії.

Міждисциплінарні зв'язки: історія світової культури, всесвітня історія, мистецтвознавство, основи-науково-дослідницької роботи, науково-природнича картина світу.

Мета і завдання навчальної дисципліни є формування у студентів основ філософського світогляду. Під час навчання учні навчаться розуміти і цінувати роль філософського знання в самоствердженні людини, ідентифікувати соціальні та етичні проблеми, пов’язані з інформатизацією та глобалізацією сучасного світу. Вивчення філософії допоможе також зрозуміти сенс свободи і відповідальності особистості в сучасному суспільстві, розвинути навички критичної оцінки історичних подій і фактів.

II. Основні результати навчання та компетентності, які вони формують:

 

з/п

Результати навчання

Компетентності

1.

Знати значення терміну «філософія»;

що є світогляд, типи світогляду, філософський світогляд, його характерні ознаки;

предмет і лексикон філософії;

основні розділи і функції філософії;

становлення філософських вчень і концепцій в їх історико-філософському розвитку;

поняттєво-категоріальний апарат традиційних розділів філософії;

основні філософські проблеми в їх історичності та сьогоденні.

 

Вміти вільно оперувати в усній та письмовій мові основними поняттями і категоріями галузі філософського знання;

організовувати процес самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;

володіти навичками критичного, компаративного аналізів філософських вчень мислителів різних історико-філософських та культурно-історичних періодів;

критично осмислювати основні ідеї філософської думки і формулювати власні теоретичні аргументації і відповідно займати практичні позиції;

усвідомлювати особливості формування різних методологічних традицій у філософії;

осмислювати філософські вчення різних періодів та їхній вплив на тенденції розвитку сучасної світоглядної культури;

міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, аргументувати думку, визначати та обирати альтернативні рішення і підходи, спілкуватись в малих та великих групах;

активно та свідомо приймати участь у суспільно-політичному житті держави, бути активним громадянином своєї країни

 

• пізнавальної: формування філософських знань про термін «філософія», предмет, функції та розділи філософії, історико-філософський розвиток учень, концепцій, понять, шкіл та напрямків філософії, категоріальні визначення буття, пізнання, діалектики, метафізики, людини, історії, культури, суспільства, знайомлення зі специфікою науково-дослідницької роботи; виховання інтересу до творчої, пошукової діяльності;

• практичної: розвиток читацьких умінь, навичок працювати з філософськими «першоджерелами» і критичною філософською літературою, матеріалом різного характеру; вироблення вміння використовувати самостійно здобуті знання для розв’язання визначеного навчального завдання з літератури; формування навичок пошуково-дослідницької діяльності;

• творчої: формування самостійного, критичного, творчого мислення; розвиток філософських критичних, творчих та мовленнєвих здібностей, мотиваційної сфери, чутливості до нових ідей, умінь творчо підходити до розв’язання різного роду навчальних завдань; підвищення інтересу до пізнавально-пошукової діяльності;

• соціальної: виховання засобами філософування в студентів розуміння умов формування особистості, її свободи і відповідальності за збереження життя, природи, культури; ролі ненасильства в історії і людській поведінці, сенсу моральних обов’язків людини по відношенню до інших і самого себе; усвідомлення різноманіття форм людського знання, співвідношення істини й хиби, знання і віри, раціонального та ірраціонального у людській життєдіяльності; особливостей функціонування знання у сучасному суспільстві, духовних цінностей, їх значень у творчості та повсякденному житті; розуміння важливості науки і техніки у розвитку цивілізації, при цьому мати уявлення про пов’язані з ними сучасні соціальні й етичні проблеми; визнання цінності наукової раціональності та її історичних типів; формування громадянської позиції; допомога у профорієнтації.

 

Дисципліна "Філософія" для студентів спеціальності Психологія, 2 курс факультету філософії та суспільствознавство денної форми навчання.

Лекції - 18 годин, семінарські - 16 годин, самостійна робота - 56 годин. Форма контролю - іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни є формування у студентів основ філософського світогляду. Під час навчання учні навчаться розуміти і цінувати роль філософського знання в самоствердженні людини, ідентифікувати соціальні та етичні проблеми, пов’язані з інформатизацією та глобалізацією сучасного світу. Вивчення філософії допоможе також зрозуміти сенс свободи і відповідальності особистості в сучасному суспільстві, розвинути навички критичної оцінки історичних подій і фактів.