УДУ імені Михайла Драгоманова

Предмет вивчення навчальної дисципліни: важливі питання провідних розділів філософії.

Міждисциплінарні зв'язки: історія філософії, метафізика, епістемологія та філософія науки, феноменологія, філософія освіти, основи наукових досліджень.

Мета і завдання навчальної дисципліни: формування у майбутніх фахівців наукового уявлення про сучасний стан основних питань метафізики, діалектики, гносеології, епістемології та філософії науки, праксеології, натурфілософії, філософської антропології, філософії культури, соціальної філософії, філософії історії, філософської методології.

Мета дисципліни "Антропотехносоціогенез ХХ-ХХІ ст. полягає у розгляді практик, які викликав техногенез, нових зон дії людини, які до ХХІ ст. були неможливими. Курс націлений визначити міру інноваційних впливів на особистість і зясувати сучасні способи духовного збагачення світу. 

Предметом курсу є еволюційний рух всезагальної, універсальної, самостійної міри, що показує відношення людини зі світом, з собою і місце людини в світі.

Метою курсу є укріплення знань студентів у відношенні світового та вітчизняного історико-філософського процесу, акцентування уваги на наскрізних ідеях епохальних моментів, з виявлення власного "часового" підходу певної історичності.

Предмет вивчення  навчальної дисципліни: розкриття закономірностей, специфічних рис і характерних особливостей виникнення, становлення і розвитку вітчизняної філософської думки у європейському та світовому контекстах.

Міждисциплінарні зв’язки: історія філософії, історія української державності, українська культура, метафізика й онтологія, теорія пізнання та епістемологія, соціальна філософія, філософська антропологія, філософія культури, філософія й методологія науки, філософія мови, етика та ін.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни "Історія філософії в Україні" є формування у майбутніх бакалаврів філософії знань про особливості історико-філософського процесу на теренах України, джерела і специфіку української філософської думки в її діалозі з іншими філософськими традиціями. 

Основними завданнями вивчення дисципліни "Історія філософії в Україні" є оволодіння сучасними теоретико-методологічними концепціями досліджень історії філософії і Україні, розкриття особливостей української національної філософської традиції; аналіз процесів виникнення, становлення і розвитку філософії на теренах України від Княжої доби до сьогодення, висвітлення взаємозв’язків філософії в Україні з іншими історичними формами світогляду та складовими духовної культури.

Нормативний курс для студентів-культурологів (бакалаврат, 3-й рік навчання)

Профільна дисципліна для 1-го курсу ФФС

Розклад роботи державної атестаційної комісії факультету філософії та суспільствознавства
формується та проводиться у терміни, встановлені чинним положенням про
екзаменаційну комісію НПУ імені М.П. Драгоманова. Станом на початок
роботи державної екзаменаційної комісії створюються належні умови
проведення підсумкової атестації та формується необхідна звітна документація.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Теорія пізнання та
епістемологія» складеної відповідно до освітньо-професійної програми
підготовки бакалаврів напрямів підготовки 6.020301 – «Філософія» є процес
пізнання, а також знання, його будова та структура, етичні засади
функціонування науки.
Міждисциплінарні зв’язки: «Історія філософії», «Логіка», «Соціальна
філософія», «Психологія», «Історія науки» та інші дисципліни.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Епістемологія як наука
2. Зародження теоретичного знання. Раціональний та містичний способи
пізнання
3. Діалектика як спосіб пізнання
4. Позитивістська парадигма пізнання та некласична епістемологія
Мета викладання навчальної дисципліни «Теорія пізнання та
епістемологія» полягає у тому, щоб ознайомити студентів з історичним
контекстом формування теорії пізнання та ввести в дискурс сучасної
епістемології, допоїти у формуванні власного бачення гносеологічних проблем.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія пізнання та
епістемологія»: є порівняння двох основних типів епістемології; розкриття
основних способів пізнання; ознайомлення з основними творами, що містять
гносеологічну та епістемологічну проблематику; означення перспектив
розвитку епістемології.

Логіка

Предмет вивчення навчальної дисципліни:

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Логіка» є форми в яких протікає людське мислення та закони пізнавального мислення людини.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Поняття та судження.
2. Умовивід.

І. Основна мета засвоєння курсу.

Формування у студентів знань з логіки, засвоєння навиків правильного мислення та вміння застосовувати їх у подальшій навчальній, науковій та практичній діяльності.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності).

Необхідність вивчення студентами-філософaми, логіки зумовлена тим, що строгий стиль мислення, що формується у процесі вивчення логіки, виховує дисципліну думки, навички раціональної легітимації соціальної поведінки. Логіка являє собою широкий набір евристичних методів, засвоєння яких значно розвиває творчі здібності як щодо власне теоретичної, так і щодо суто практичної діяльності. Викладання логіки має формувати сучасний стиль мислення, що поєднує в собі точність природничо-наукової та образність і метафоричність гуманітарної думки. Соціальна комунікативність вимагає високої логічної культури, ефективного використання засобів логіки, вміння логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Отримані знання з логіки можуть бути використані студентами при вивчені ними інших дисциплін з циклу професійної та практичної підготовки, а також в подальшій професійній діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: «Філософія», «Історія філософії», «Теорія пізнання та епістемологія», «Філософська логіка», «Філософія й методологія науки», «Основи науково-дослідницької роботи», «Філософська пропедевтика» та ін. філософські дисципліни.

ІІІ. Завдання дисципліни.

Навчити студентів висвітлювати свої міркування та здобутки наук у ясній, чіткій та однозначній формі; давати  правильні визначення поняттям та термінам; аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань; логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні; професійно застосовувати набутий категоріальний апарат.

ІV. Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Результати навчання:

-         Знати базовий понятійний апарат  логіки;  основні логічні закони; логічні операції над поняттями та судженнями, їх правила та можливі помилки при цьому; засоби та методи формалізації систем висловлювань живої мови та правила оперування з ними.

-         основні види умовиводів;

-         основи логічної теорії доведення та спростування, їх правила та можливі помилки..

-         Вміти давати  правильні визначення поняттям та термінам;

-         аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань.

-         логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні;

-         робити безпосередні та опосередковані умовиводи;

-          знаходити логічні помилки у визначеннях, умовиводах та доведеннях.

Здобуті компетентності:

-         Аналітична та когнітивна (через здатність до комплексного теоретичного аналізу систем висловлювань, використання різних логічних прийомів при визначенні форми мислення).

-         Комунікативна та аналітична (через здатність до поєднання різнопланового логіко-аналітичного інструментарію  до вирішення конкретних теоретичних задач).

-         Пізнавальна (поглиблене знання базового понятійного апарату логіки, законів логіки, методів формалізації систем висловлювань, логічної теорії доведення та спростування);

-         Практична (оволодіння навичками логічного обґрунтовувати правильних тверджень та спростовування неправильних, знаходження логічних помилок у визначеннях, умовиводах та доведеннях).

-        Соціальна (удосконалення культури логічного мислення, а також здатність спілкуватися з експертами з інших галузей).

Дисциплінa "Логікa" для студентів 2-го курсу, спеціaльності "Культурологія". 

«Логіка»

Предмет вивчення навчальної дисципліни:

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Логіка» є форми в яких протікає людське мислення та закони пізнавального мислення людини.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Поняття та судження.
2. Умовивід.

І. Основна мета засвоєння курсу.

Формування у студентів знань з логіки, засвоєння навиків правильного мислення та вміння застосовувати їх у подальшій навчальній, науковій та практичній діяльності.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності).

Необхідність вивчення студентами-культурологaми, логіки зумовлена тим, що строгий стиль мислення, що формується у процесі вивчення логіки, виховує дисципліну думки, навички раціональної легітимації соціальної поведінки. Логіка являє собою широкий набір евристичних методів, засвоєння яких значно розвиває творчі здібності як щодо власне теоретичної, так і щодо суто практичної діяльності. Викладання логіки має формувати сучасний стиль мислення, що поєднує в собі точність природничо-наукової та образність і метафоричність гуманітарної думки. Соціальна комунікативність вимагає високої логічної культури, ефективного використання засобів логіки, вміння логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Отримані знання з логіки можуть бути використані студентами при вивчені ними інших дисциплін з циклу професійної та практичної підготовки, а також в подальшій професійній діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: : «Історія філософії і теоретичнa філософія», «Основи науково-дослідницької роботи», «Семіотикa культури», «Теорія культури» та ін. філософські дисципліни.

ІІІ. Завдання дисципліни.

Навчити студентів висвітлювати свої міркування та здобутки наук у ясній, чіткій та однозначній формі; давати  правильні визначення поняттям та термінам; аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань; логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні; професійно застосовувати набутий категоріальний апарат.

ІV. Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Результати навчання:

-         Знати базовий понятійний апарат  логіки;  основні логічні закони; логічні операції над поняттями та судженнями, їх правила та можливі помилки при цьому; засоби та методи формалізації систем висловлювань живої мови та правила оперування з ними.

-         основні види умовиводів;

-         основи логічної теорії доведення та спростування, їх правила та можливі помилки..

-         Вміти давати  правильні визначення поняттям та термінам;

-         аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань.

-         логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні;

-         робити безпосередні та опосередковані умовиводи;

-          знаходити логічні помилки у визначеннях, умовиводах та доведеннях.

Здобуті компетентності:

-         Аналітична та когнітивна (через здатність до комплексного теоретичного аналізу систем висловлювань, використання різних логічних прийомів при визначенні форми мислення).

-         Комунікативна та аналітична (через здатність до поєднання різнопланового логіко-аналітичного інструментарію  до вирішення конкретних теоретичних задач).

-         Пізнавальна (поглиблене знання базового понятійного апарату логіки, законів логіки, методів формалізації систем висловлювань, логічної теорії доведення та спростування);

-         Практична (оволодіння навичками логічного обґрунтовувати правильних тверджень та спростовування неправильних, знаходження логічних помилок у визначеннях, умовиводах та доведеннях).

-        Соціальна (удосконалення культури логічного мислення, а також здатність спілкуватися з експертами з інших галузей).

"Логікa" для студентів 2-го курсу, спеціальності: Психологія (2П). 

«Логіка»

Предмет вивчення навчальної дисципліни:

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Логіка» є форми в яких протікає людське мислення та закони пізнавального мислення людини.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Поняття та судження.
2. Умовивід.

І. Основна мета засвоєння курсу.

Формування у студентів знань з логіки, засвоєння навиків правильного мислення та вміння застосовувати їх у подальшій навчальній, науковій та практичній діяльності.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності).

Необхідність вивчення студентами Факультету філософії та суспільствознавства, логіки зумовлена тим, що строгий стиль мислення, що формується у процесі вивчення логіки, виховує дисципліну думки, навички раціональної легітимації соціальної поведінки. Логіка являє собою широкий набір евристичних методів, засвоєння яких значно розвиває творчі здібності як щодо власне теоретичної, так і щодо суто практичної діяльності. Викладання логіки має формувати сучасний стиль мислення, що поєднує в собі точність природничо-наукової та образність і метафоричність гуманітарної думки. Соціальна комунікативність вимагає високої логічної культури, ефективного використання засобів логіки, вміння логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Отримані знання з логіки можуть бути використані студентами при вивчені ними інших дисциплін з циклу професійної та практичної підготовки, а також в подальшій професійній діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: : «Філософія», «Основи науково-дослідницької роботи», «Етика», «Антропологія» та ін. філософські дисципліни.

ІІІ. Завдання дисципліни.

Навчити студентів висвітлювати свої міркування та здобутки наук у ясній, чіткій та однозначній формі; давати  правильні визначення поняттям та термінам; аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань; логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні; професійно застосовувати набутий категоріальний апарат.

ІV. Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Результати навчання:

-         Знати базовий понятійний апарат  логіки;  основні логічні закони; логічні операції над поняттями та судженнями, їх правила та можливі помилки при цьому; засоби та методи формалізації систем висловлювань живої мови та правила оперування з ними.

-         основні види умовиводів;

-         основи логічної теорії доведення та спростування, їх правила та можливі помилки..

-         Вміти давати  правильні визначення поняттям та термінам;

-         аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань.

-         логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні;

-         робити безпосередні та опосередковані умовиводи;

-          знаходити логічні помилки у визначеннях, умовиводах та доведеннях.

Здобуті компетентності:

-         Аналітична та когнітивна (через здатність до комплексного теоретичного аналізу систем висловлювань, використання різних логічних прийомів при визначенні форми мислення).

-         Комунікативна та аналітична (через здатність до поєднання різнопланового логіко-аналітичного інструментарію  до вирішення конкретних теоретичних задач).

-         Пізнавальна (поглиблене знання базового понятійного апарату логіки, законів логіки, методів формалізації систем висловлювань, логічної теорії доведення та спростування);

-         Практична (оволодіння навичками логічного обґрунтовувати правильних тверджень та спростовування неправильних, знаходження логічних помилок у визначеннях, умовиводах та доведеннях).

-        Соціальна (удосконалення культури логічного мислення, а також здатність спілкуватися з експертами з інших галузей).

Навчальна дисципліна ставить завдання дослідження спроб визначення предмету метафізики; представлення безумовності як думки про два світи; аналіз історичних спроб розуміння буття; осмислення трансцендуючого континуума буття; розмисли над формами і структурами абсолютності.

Освітня компонента належить до циклу загальної підготовки в межах ОНП "Теоретична та практична філософія", освітнього рівня "Магістр".

Методологія нaукового дослідження 

Предмет вивчення навчальної дисципліни: сучасна методологія науки як дисципліна, а також сукупність методологічних засобів науки, система організації науково-дослідницької діяльності.

Міждисциплінарні зв'язки: Філософія й методологія науки, Основи науково-дослідницької роботи,Теорія пізнання та епістемологія, Природа і методи філософського дискурсу.

Мета і завдання навчальної дисципліни - Надати студентам знання з питань методології наукових досліджень, створити і розвинути практичні вміння і навички розв’язання реальних задач з постановки, організації, планування і виконання наукових досліджень. Студент повинен отримати вміння застосовувати нові методи дослідження, в основі яких знаходяться ідеї і принципи системного підходу.

II. Основні результати навчання та компетентності, які вони формують:

Програма нормативної навчальної дисципліни «Організація наукових досліджень» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітнього рівня «Магістр» усіх галузей та спеціальностей.

Обсяг: 3 кредити ECTS - 90 год.

Лекції - 14 год.
Семінарські зан. - 20 год.

Самостій робота - 56 год.
Форма контролю - іспит.

Програма нормативної навчальної дисципліни «Організація наукових досліджень» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітнього рівня «Магістр» усіх галузей та спеціальностей.

Обсяг: 3 кредити ECTS - 90 год.

Лекції - 14 год.
Семінарські зан. - 20 год.

Самостійна робота - 56 год.
Форма контролю - іспит.

Шушкевич Є.М., старший викл. кафедри філософії Факультету філософії та суспільствознавства.

Курс "Основи науково-дослідницької роботи", для студентів групи 2 філос. Факультету філософії та суспільствознавства.

Дана сторінка передбачає висвітлення інформації та матеріалів для практичної підготовки студентів спеціальності 033 "Філософія".

Курс призначений для поглибленого вивчення історії філософії та формування уявлень про сучасність: філософія contemporary, філософія ХХІ ст., etc. Розуміння сучасності, в даному курсі, представлене через вивчення провідних тенденцій, які циркулюють в просторі філософії. 

Спецкурс передбачає поглиблене вивчення явища "Постмодерну" в філософії та його впливу на процеси сьогодення. 

Для досягнення професійного успіху та визнання майбутнім випускникам філософських спеціальностей, окрім володіння професійними навичками та знаннями, необхідно розуміння основ професійної етики.
Дисципліна «Професійна етика» допоможе студенту познайомитися із нормативною документацією та вимогами до педагога, наукового працівника, психолога та представників суміжних спеціальностей, розібратися з неминучими питаннями моральних конфліктів, неетичної поведінки, будувати конструктивну взаємодію з колегами, партнерами, учнями та клієнтами, дотримуватися етичного кодексу та корпоративної етики, знати про роботу етичних комісій.

Здобуті знання з цієї дисципліни обов’язково знадобляться у роботі як у корпоративних закладах, так і у приватній сфері.

Метою курсу є опанування навичок публічного виголошення ораторських промов.

Предметом дисципліни є вибір і розробка теми публічного виступу, як інструменту побудови успішної карєри, техніко-практичні аспекти ораторського мистецтва.  

Освытный компонент: Риторика 
Для груп Історико-філософського факультету.
Загальна кількість годин: 90 год.

Лекції: 18 год.
Семінарські заняття: 16 год.
Форма контролю: залік.

Мета викладання навчальної дисципліни «Соціально-філософський дискурс Постмодерну» розкривається у формуванні у майбутніх фахівців-філософів знань про змістовні та методологічні особливості філософського дискурсу на межі ХХ-ХХІ століть та вузлові проблеми сучасної цивілізації у контексті філософського дискурсу постмодерної епохи. Основними завданнями вивчення дисципліни «Соціально-філософський дискурс Постмодерну» є формування навичок роботи з першоджерелами постмодерної філософії; систематизація знань щодо основних етапів розвитку філософського дискурсу та його теоретико-методологічної специфіки.