Предмет вивчення навчальної дисципліни: важливі питання провідних розділів філософії.

Міждисциплінарні зв'язки: історія філософії, метафізика, епістемологія та філософія науки, феноменологія, філософія освіти, основи наукових досліджень.

Мета і завдання навчальної дисципліни: формування у майбутніх фахівців наукового уявлення про сучасний стан основних питань метафізики, діалектики, гносеології, епістемології та філософії науки, праксеології, натурфілософії, філософської антропології, філософії культури, соціальної філософії, філософії історії, філософської методології.

Метою курсу є опанування навичок публічного виголошення ораторських промов.

Предметом дисципліни є вибір і розробка теми публічного виступу, як інструменту побудови успішної карєри, техніко-практичні аспекти ораторського мистецтва.  

Мета курсу: дати методичний та теоретичний матеріал для отримання вихідних знань з філософії як навчальної дисципліни, забезпечити глибоке засвоєння особливостей філософського осмислення дійсності, спрямувати студентів на самостійні роздуми над питання загальнолюдських цінностей.

Завданнями курсу є представлення широкого кола методологічних підходів і теоретичних систем філософії як духовної творчості та побудуити інтерес до філософії

Метою курсу є надання методологічного матеріалу для отримання необхідних знань з сучасної практичної філософії, як навчальної дисципліни, забезпечити засвоєння спеціфіки свободного осягнення дійсності, спрямувати студентів на розуміння практики як свободного поля діяльності духовних сутностей.

Завданням курсу є розширення знань студентів про сучасну практичну філософію, ознайомлення з новими підходами до вирішення проблем на підставах свободної волі. Та сприяти переконанності в принциповій вадливості для кожної лдини автономного світоглядного самовизначення.

Предметом курсу є еволюційний рух всезагальної, універсальної, самостійної міри, що показує відношення людини зі світом, з собою і місце людини в світі.

Метою курсу є укріплення знань студентів у відношенні світового та вітчизняного історико-філософського процесу, акцентування уваги на наскрізних ідеях епохальних моментів, з виявлення власного "часового" підходу певної історичності.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Теорія пізнання та
епістемологія» складеної відповідно до освітньо-професійної програми
підготовки бакалаврів напрямів підготовки 6.020301 – «Філософія» є процес
пізнання, а також знання, його будова та структура, етичні засади
функціонування науки.
Міждисциплінарні зв’язки: «Історія філософії», «Логіка», «Соціальна
філософія», «Психологія», «Історія науки» та інші дисципліни.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Епістемологія як наука
2. Зародження теоретичного знання. Раціональний та містичний способи
пізнання
3. Діалектика як спосіб пізнання
4. Позитивістська парадигма пізнання та некласична епістемологія
Мета викладання навчальної дисципліни «Теорія пізнання та
епістемологія» полягає у тому, щоб ознайомити студентів з історичним
контекстом формування теорії пізнання та ввести в дискурс сучасної
епістемології, допоїти у формуванні власного бачення гносеологічних проблем.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія пізнання та
епістемологія»: є порівняння двох основних типів епістемології; розкриття
основних способів пізнання; ознайомлення з основними творами, що містять
гносеологічну та епістемологічну проблематику; означення перспектив
розвитку епістемології.

Навчальна дисципліна «Історія філософії в Україні» є нормативним курсом для підготовки студентів із спеціальності «філософія і практична психологія», «філософія і суспільствознавство» та «релігієзнавство  і практична психологія». Основним завданням курсу є  висвітлення питання про закономірність становлення вітчизняної філософії, її специфічних рис і характерних особливостей. З цією ціллю у даному курсі послідовно викладаються основні етапи історії української філософії, аналізуються основні проблеми, питання, які цікавили українських мислителів.

проведення екзаменаційного випробування

Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» є:

1. Залучення студентів до базової філософської проблематики, що є результатом її історичного розвитку і яка буде поглиблено вивчатися на основі спеціальних дисциплін, передбачених програмою підготовки бакалавра різних напрямків;

2. Формування вузлових пунктів зв’язку світогляду людини і філософського типу мислення.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Філософія» є формування навичок критичного раціонального мислення та відповідальної інтелектуальної культури; систематизація знань студентів щодо основних підходів до визначення поняття філософії упродовж її історії; розкриття фундаментальних основ філософського ставлення до світу і людини; формувати вміння аргументовано висловлювати власні думки і толерантно сприймати інші.

Актуальність пропонованого курсу обумовлена важкістю засвоєння філософського світогляду, як теоретичної форми мислення, та її основних розділів без попередньої підготовки.  Тому «Філософська пропедевтика» при підготовці фахівців з філософії традиційно посідає провідне місце і є своєрідним вступом до філософії. Дисципліна окреслює основні історичні етапи становлення філософської думки, розділи філософії, знайомить студентів з категоріальним апаратом. З іншого боку, враховуючи складність сучасних українських реалій, дана дисципліна, розглядаючи такі питання, як: світогляд, суспільство, практика, комунікація, цінність тощо – допомагаю студенту влитися і в реальне життя. На сьогодні це неабияк важко для молодої людини, що стикається з величезними потоками інформації та дезінформації, маніпуляції та різноманітних оман. Тому в даний курс включено модуль з філософської дисципліни Риторика.

Курс призначений для поглибленого вивчення історії філософії та формування уявлень про сучасність: філософія contemporary, філософія ХХІ ст., etc. Розуміння сучасності, в даному курсі, представлене через вивчення провідних тенденцій, які циркулюють в просторі філософії. 

Спецкурс передбачає поглиблене вивчення явища "Постмодерну" в філософії та його впливу на процеси сьогодення. 

Профільна дисципліна для 1-го курсу ФФС

Методологія нaукового дослідження 

Предмет вивчення навчальної дисципліни: сучасна методологія науки як дисципліна, а також сукупність методологічних засобів науки, система організації науково-дослідницької діяльності.

Міждисциплінарні зв'язки: Філософія й методологія науки, Основи науково-дослідницької роботи,Теорія пізнання та епістемологія, Природа і методи філософського дискурсу.

Мета і завдання навчальної дисципліни - Надати студентам знання з питань методології наукових досліджень, створити і розвинути практичні вміння і навички розв’язання реальних задач з постановки, організації, планування і виконання наукових досліджень. Студент повинен отримати вміння застосовувати нові методи дослідження, в основі яких знаходяться ідеї і принципи системного підходу.

II. Основні результати навчання та компетентності, які вони формують:

№ з/п

Результати навчання

Компетентності

1.

Знати об’єкт, предмет, методи та наукові завдання методології наукового дослідження;

характеристики основних методів наукового пізнання та методологічних моделей; логіку наукового дослідження; структуру наукового дослідження; вимоги до оформлення результатів наукових досліджень;             проблемне поле та специфіку організації науково-дослідної роботи.

Вміти формулювати наукові проблеми; формулювати мету, завдання, визначати об’єкт і предмет дослідження; підбирати адекватні методи наукового дослідження з метою вирішення дослідницьких завдань; формулювати робочі гіпотези та визначати дослідницькі завдання;

критично осмислювати парадигми методології науки; критично осмислювати категоріальний апарат наукових досліджень;

обирати напрямок науково-дослідної роботи;

здійснювати пошук наукової інформації в мережі інтернет та інших мережах і системах;

Фахові:

Методологічна (через здатність до планування науково-дослідницької роботи, формування та обґрунтування наукових гіпотез);

Компаративна (через здатність здійснювати компаративне дослідження; здатність до порівняння та підбору адекватних методів наукового дослідження);

Загальні:

Практична (здатність застосовувати теоретичні та емпіричні методи дослідження; здатність до планування та організації науково-дослідницької роботи; здатність до оформлення результатів наукових досліджень та впровадження їх у практику);

Пізнавальна (поглиблене знання  основ загальної структури та методологічних принципів наукового дослідження);

2.

Знати специфіку і методологію системного та синергетичного підходів; основні тенденції розвитку науки й наукових досліджень в сучасному світі.

Вміти критично осмислювати парадигми методології науки; аргументовано обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, виявляти розбіжності в позиціях, критично ставитись до тенденційної інформації.

Фахові:

Аналітична (через вміння аналізувати та прогнозувати результати наукових досліджень);

Загальні:

Пізнавальна (поглиблене знання  основ загальної структури та методологічних принципів системного та синергетичного підходів);

Соціально-особистісна (здатність до самоаналізу; толерантність, комунікативність та чемність; ініціативність і відповідальність);

Творча (через набуття досвіду власної творчої діяльності з використанням здобутих знань про  інноваційні методи наукових досліджень).

"Логікa" для студентів 2-го курсу, спеціальності: Психологія (2П). 

 

«Логіка»

Предмет вивчення навчальної дисципліни:

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Логіка» є форми в яких протікає людське мислення та закони пізнавального мислення людини.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Поняття та судження.
  2. Умовивід.

І. Основна мета засвоєння курсу.

Формування у студентів знань з логіки, засвоєння навиків правильного мислення та вміння застосовувати їх у подальшій навчальній, науковій та практичній діяльності.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності).

Необхідність вивчення студентами Факультету філософії та суспільствознавства, логіки зумовлена тим, що строгий стиль мислення, що формується у процесі вивчення логіки, виховує дисципліну думки, навички раціональної легітимації соціальної поведінки. Логіка являє собою широкий набір евристичних методів, засвоєння яких значно розвиває творчі здібності як щодо власне теоретичної, так і щодо суто практичної діяльності. Викладання логіки має формувати сучасний стиль мислення, що поєднує в собі точність природничо-наукової та образність і метафоричність гуманітарної думки. Соціальна комунікативність вимагає високої логічної культури, ефективного використання засобів логіки, вміння логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Отримані знання з логіки можуть бути використані студентами при вивчені ними інших дисциплін з циклу професійної та практичної підготовки, а також в подальшій професійній діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: : «Філософія», «Основи науково-дослідницької роботи», «Етика», «Антропологія» та ін. філософські дисципліни.

ІІІ. Завдання дисципліни.

Навчити студентів висвітлювати свої міркування та здобутки наук у ясній, чіткій та однозначній формі; давати  правильні визначення поняттям та термінам; аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань; логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні; професійно застосовувати набутий категоріальний апарат.

ІVОсновні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Результати навчання:

-         Знати базовий понятійний апарат  логіки;  основні логічні закони; логічні операції над поняттями та судженнями, їх правила та можливі помилки при цьому; засоби та методи формалізації систем висловлювань живої мови та правила оперування з ними.

-         основні види умовиводів;

-         основи логічної теорії доведення та спростування, їх правила та можливі помилки..

-         Вміти давати  правильні визначення поняттям та термінам;

-         аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань.

-         логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні;

-         робити безпосередні та опосередковані умовиводи;

-          знаходити логічні помилки у визначеннях, умовиводах та доведеннях.

Здобуті компетентності:

-         Аналітична та когнітивна (через здатність до комплексного теоретичного аналізу систем висловлювань, використання різних логічних прийомів при визначенні форми мислення).

-         Комунікативна та аналітична (через здатність до поєднання різнопланового логіко-аналітичного інструментарію  до вирішення конкретних теоретичних задач).

-         Пізнавальна (поглиблене знання базового понятійного апарату логіки, законів логіки, методів формалізації систем висловлювань, логічної теорії доведення та спростування);

-         Практична (оволодіння навичками логічного обґрунтовувати правильних тверджень та спростовування неправильних, знаходження логічних помилок у визначеннях, умовиводах та доведеннях).

-        Соціальна (удосконалення культури логічного мислення, а також здатність спілкуватися з експертами з інших галузей).

Курс є окремим блоком загального, нормативного курсу - "Історія філософії"

Курс є окремим блоком загального, нормативного курсу "Історія філософії"

Дисципліна Історія філософії і теоретична філософії для студентів 3 курсу спеціальності Культурологія факультету філософії та суспільствознавства денної форми навчання.

Лекції - 50, семінарські - 52, самостійна робота - 78. Форма контролю - іспит.

з/п

Результати навчання

Компетентності

1.

Знати значення терміну «філософія»;

що є світогляд, типи світогляду, філософський світогляд, його характерні ознаки;

предмет і лексикон філософії;

основні розділи і функції філософії;

становлення філософських вчень і концепцій в їх історико-філософському розвитку;

поняттєво-категоріальний апарат традиційних розділів філософії;

основні філософські проблеми в їх історичності та сьогоденні.

 

Вміти вільно оперувати в усній та письмовій мові основними поняттями і категоріями галузі філософського знання;

організовувати процес самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;

володіти навичками критичного, компаративного аналізів філософських вчень мислителів різних історико-філософських та культурно-історичних періодів;

критично осмислювати основні ідеї філософської думки і формулювати власні теоретичні аргументації і відповідно займати практичні позиції;

усвідомлювати особливості формування різних методологічних традицій у філософії;

осмислювати філософські вчення різних періодів та їхній вплив на тенденції розвитку сучасної світоглядної культури;

міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, аргументувати думку, визначати та обирати альтернативні рішення і підходи, спілкуватись в малих та великих групах;

активно та свідомо приймати участь у суспільно-політичному житті держави, бути активним громадянином своєї країни

 

• пізнавальної: формування філософських знань про термін «філософія», предмет, функції та розділи філософії, історико-філософський розвиток учень, концепцій, понять, шкіл та напрямків філософії, категоріальні визначення буття, пізнання, діалектики, метафізики, людини, історії, культури, суспільства, знайомлення зі специфікою науково-дослідницької роботи; виховання інтересу до творчої, пошукової діяльності;

• практичної: розвиток читацьких умінь, навичок працювати з філософськими «першоджерелами» і критичною філософською літературою, матеріалом різного характеру; вироблення вміння використовувати самостійно здобуті знання для розв’язання визначеного навчального завдання з літератури; формування навичок пошуково-дослідницької діяльності;

• творчої: формування самостійного, критичного, творчого мислення; розвиток філософських критичних, творчих та мовленнєвих здібностей, мотиваційної сфери, чутливості до нових ідей, умінь творчо підходити до розв’язання різного роду навчальних завдань; підвищення інтересу до пізнавально-пошукової діяльності;

• соціальної: виховання засобами філософування в студентів розуміння умов формування особистості, її свободи і відповідальності за збереження життя, природи, культури; ролі ненасильства в історії і людській поведінці, сенсу моральних обов’язків людини по відношенню до інших і самого себе; усвідомлення різноманіття форм людського знання, співвідношення істини й хиби, знання і віри, раціонального та ірраціонального у людській життєдіяльності; особливостей функціонування знання у сучасному суспільстві, духовних цінностей, їх значень у творчості та повсякденному житті; розуміння важливості науки і техніки у розвитку цивілізації, при цьому мати уявлення про пов’язані з ними сучасні соціальні й етичні проблеми; визнання цінності наукової раціональності та її історичних типів; формування громадянської позиції; допомога у профорієнтації.

 

Філософія й методологія науки

Предметомвивчення навчальної дисципліни «Філософія й методологія науки» є філософські та методологічні засади наукового знання та їхні зміни у процесі глобальних наукових революцій.

Міждисциплінарні зв’язки: історія філософії, логіка,  основи науково-дослідницької роботи, теорія пізнання та епістемологія, логіко-методологічні аспекти науки, природа і методи філософського дискурсу та ін.

Мета та завдання навчальної дисципліни – Формування у майбутніх фахівців-філософів чіткого уявлення про філософські та методологічні засади наукового знання та їхні зміни у процесі глобальних наукових революцій, а також про їхній вплив на філософію кінця ХХ - поч. ХХІ століття.  

Основними завданнями вивчення дисципліни «Філософія й методологія науки» є ознайомлення студентів з різними аспектами феномену науки, з проблемним полем існування сучасного наукового знання та закономірностями розвитку науки і її впливу на цивілізаційний історичний процес, а також, оволодіння студентами методологією наукового пізнання, ознайомлення з сучасними методологічними проектами.

Мета викладання навчальної дисципліни «Теорія пізнання та епістемологія» полягає у тому, щоб ознайомити студентів з історичним контекстом формування теорії пізнання та ввести в дискурс сучасної епістемології, допомогти у формуванні власного бачення гносеологічних проблем. Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія пізнання та епістемологія»: є аналіз класичного та некласичного підходів в епістемології; розкриття основних способів пізнання; опрацювання джерел, що містять гносеологічну та епістемологічну проблематику; означення перспектив розвитку епістемології.

Історія української філософії від витоків до сьогодення.

Предметом вивчення навчальної дисципліни "Філософія" є специфіка, виникнення, розвиток, структура філософської думки, коло  її головних проблем та стратегії філософської творчості.

Мета викладання навчальної дисципліни «ПМФД» – формування у майбутніх фахівців-філософів знань про методологічні особливості філософського дискурсу на межі ХХ-ХХІ століть

та вузлові проблеми сучасної цивілізації у контексті філософського дискурсу постмодерної епохи.

Розклад роботи державної атестаційної комісії факультету філософії та суспільствознавства
формується та проводиться у терміни, встановлені чинним положенням про
екзаменаційну комісію НПУ імені М.П. Драгоманова. Станом на початок
роботи державної екзаменаційної комісії створюються належні умови
проведення підсумкової атестації та формується необхідна звітна документація.

Дисциплінa "Логікa" для студентів 2-го курсу, спеціaльності "Культурологія". 

«Логіка»

Предмет вивчення навчальної дисципліни:

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Логіка» є форми в яких протікає людське мислення та закони пізнавального мислення людини.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Поняття та судження.
  2. Умовивід.

І. Основна мета засвоєння курсу.

Формування у студентів знань з логіки, засвоєння навиків правильного мислення та вміння застосовувати їх у подальшій навчальній, науковій та практичній діяльності.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності).

Необхідність вивчення студентами-культурологaми, логіки зумовлена тим, що строгий стиль мислення, що формується у процесі вивчення логіки, виховує дисципліну думки, навички раціональної легітимації соціальної поведінки. Логіка являє собою широкий набір евристичних методів, засвоєння яких значно розвиває творчі здібності як щодо власне теоретичної, так і щодо суто практичної діяльності. Викладання логіки має формувати сучасний стиль мислення, що поєднує в собі точність природничо-наукової та образність і метафоричність гуманітарної думки. Соціальна комунікативність вимагає високої логічної культури, ефективного використання засобів логіки, вміння логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Отримані знання з логіки можуть бути використані студентами при вивчені ними інших дисциплін з циклу професійної та практичної підготовки, а також в подальшій професійній діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: : «Історія філософії і теоретичнa філософія», «Основи науково-дослідницької роботи», «Семіотикa культури», «Теорія культури» та ін. філософські дисципліни.

ІІІ. Завдання дисципліни.

Навчити студентів висвітлювати свої міркування та здобутки наук у ясній, чіткій та однозначній формі; давати  правильні визначення поняттям та термінам; аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань; логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні; професійно застосовувати набутий категоріальний апарат.

ІVОсновні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Результати навчання:

-         Знати базовий понятійний апарат  логіки;  основні логічні закони; логічні операції над поняттями та судженнями, їх правила та можливі помилки при цьому; засоби та методи формалізації систем висловлювань живої мови та правила оперування з ними.

-         основні види умовиводів;

-         основи логічної теорії доведення та спростування, їх правила та можливі помилки..

-         Вміти давати  правильні визначення поняттям та термінам;

-         аналізувати та формалізувати вербальні висловлювання та системи висловлювань.

-         логічно обґрунтовувати правильні твердження та спростовувати неправильні;

-         робити безпосередні та опосередковані умовиводи;

-          знаходити логічні помилки у визначеннях, умовиводах та доведеннях.

Здобуті компетентності:

-         Аналітична та когнітивна (через здатність до комплексного теоретичного аналізу систем висловлювань, використання різних логічних прийомів при визначенні форми мислення).

-         Комунікативна та аналітична (через здатність до поєднання різнопланового логіко-аналітичного інструментарію  до вирішення конкретних теоретичних задач).

-         Пізнавальна (поглиблене знання базового понятійного апарату логіки, законів логіки, методів формалізації систем висловлювань, логічної теорії доведення та спростування);

-         Практична (оволодіння навичками логічного обґрунтовувати правильних тверджень та спростовування неправильних, знаходження логічних помилок у визначеннях, умовиводах та доведеннях).

-        Соціальна (удосконалення культури логічного мислення, а також здатність спілкуватися з експертами з інших галузей).