Предметом вивчення навчальної дисципліни є психофізіологічні механізми життєдіяльності, поведінки, розвитку, навчання, тренування та змагальної діяльності  спортсменів.

Міждисциплінарні зв’язки з дисциплінами «Теорія і методика спорту», «Наукові засади підготовки тренера з виду спорту», «Методологія наукового дослідження»,  «Контроль і управління спортивною підготовкою», «Технології наукових досліджень у спорті», «Прогнозування і моделювання у спорті».

Мета і завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Спортивна психофізіологія» є формування уявлення студентів про психофізіологічні основи психічних явищ, ознайомлення з психофізіологічними складовими психічних процесів і функцій, з систематикою психофізіологічних методів дослідження; формування природничо-наукової методології аналізу психічних феноменів і поведінки.

 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Спортивна психофізіологія» є формування у студентів, на засадах аналізу наукових знань про особливості функціонування центральної нервової системи з метою розуміння психофізіологічних явищ, прогнозування розвитку психофізіологічних процесів і станів; ознайомлення студентів із формами і методами реабілітації, адаптації, психобіоенергетики людини; оволодіння сучасними і перспективними напрямами психофізіологічних розробок і досліджень з питань сучасної психофізіології, зокрема оцінки, прогнозу і управління станами спортсменів; вироблення у студентів практичних вмінь та навичок використання отриманих знань в подальшій професійній діяльності.   

Спортивна медицина - галузь медицини, що вивчає проблеми фізичної культури і спорту.

Основні завдання спортивної медицини: вивчення впливу на організм фізичних вправ як фактора зміцнення здоров'я, підвищення працездатності і довголіття, обґрунтування раціональної методики фізичних вправ і спортивного тренування.

Спортивна медицина вивчає також умови зовнішнього середовища, які сприяють ефективності фізичних вправ, розробляє заходи попередження і лікування шкідливих наслідків неправильного застосування фізичних вправ. 

Поряд з масовими спостереженнями проводяться також експериментальні дослідження в лабораторіях, стаціонарах, лікарсько-фізкультурних диспансерах (див.), спортзалах, на стадіонах. 

 

Предмет вивчення навчальної дисципліни «Анатомія людини і спортивна морфологія» - взаємозв‘язок будови і функцій органів з виконуваними функціями, морфологічні особливості будову тіла спортсмена певних видів спорту.

Мета і завдання навчальної дисципліни - висвітлення особливостей будови тіла людини, встановлення взаємозв'язку будови органів з виконуваними функціями, розкриття особливостей будови тіла спортсмена, а також перебудови, які відбуваються в організмі під час занять спортом. Підготувати студентів до науково обґрунтованого проведення тренувального процесу, надати практичні навички с основних методів антропометричного та стоматоскопічного дослідження.

 Основними завданнями вивчення дисципліни є:

1. Формування цілісного уявлення про організм людини.

2. Встановлення взаємозв'язку будови тканин, органів, фізіологічних систем з виконуваними функціями.

3. Формування поняття про взаємозалежність і єдність структури і функції органів людини, їхньої мінливості в процесі занять спортом.

4. Посилення прикладного значення анатомічних знань, що дасть можливість використовувати об‘єм знань із спортивної морфології в практичній роботі при вирішенні таких питань, як спортивна орієнтація, удосконалення спортивної техніки, індивідуалізація тренувального процесу, прогнозування технічних результатів.

5. Навчити студентів самостійно використовувати методи антропометричних і стоматоскопічних досліджень.

Мета і завдання навчальної дисципліни - здобуття студентами теоретичних знань і практичних вмінь та навичок з теорії і методики викладання спортивних видів боротьби та єдиноборств, необхідних для роботи в дитячо-юнацьких спортивних школах, спортивних ліцеях, командах ДСТ, вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  1. Вивчення теоретичних основ спортивних двобоїв.
  2. Оволодіння методикою навчання прийомам спортивних двобоїв.
  3. Оволодіння прийомами спортивної боротьби в стійці та партері.
  4. Оволодіння методикою проведення навчально-тренувальних занять зі спортивної боротьби та секційних занять, згідно з програмами спеціалізованих спортивних та загальноосвітніх середніх навчальних закладів

Предмет вивчення навчальної дисципліни здоров’я спортсменів та людей, що займаються спортом.

Мета дисципліни полягає у формування у магістрантів знань про поширеність, ступінь серйозності спортивних травм, механізми виникнення спортивних травм, основні принципи профілактики травматизму в спорті засоби і методи першої допомоги при спортивних травмах.

Завдання дисципліни: формування професійних компетентностей в області знань травматизму у спорті, ознайомлення з поширеністю й важкістю спортивних травм, чинниками ризику й механізмами спортивних травм, фізичними причинами травм, превентивними заходами для зниження ризику травм та їх рецидивів, здійснювати аналіз профілактичних чинників у спорті, визначення рівня спортивного травматизму, характеристика стану стомлення й перевтоми. У результаті вивчення курсу магістранти повинні засвоїти теоретичні основи виникнення травм у спортсменів різних видів спорту і набути практичні навички попередження спортивних травм, вміти при необхідності надавати першу допомогу

 

               Постійне підвищення вимог до підготовки майбутніх учителів фізичного виховання, вимагає від навчальних закладів невідкладних дій щодо вдосконалення змісту, форм та методів підготовки спеціалістів у галузі фізичної культури та спорту. До того ж, уведення нових навчальних програм з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл, що передбачають вивчення варіативних модулів з різних видів спорту, висуває високі вимоги до спортивно-педагогічної підготовки студентів напряму підготовки - фізичне виховання. Задовольнити ці вимоги має і підвищення ефективності викладання дисципліни «Спортивно-педагогічне вдосконалення» з обраного виду спорту, яка займає одне з провідних місць у професійній підготовці майбутнього вчителя фізичного виховання.

         Програма курсу "Спортивно-педагогічне удосконалення" передбачає формування професійних знань, умінь та навичок, які будуть необхідні для самостійної роботи у різних закладах системи фізичного виховання і спорту, а також для підвищення рівня спортивної майстерності в обраному виді спорту.

Курс навчальної дисципліни "Основи Джиу джитсу" створюється для дистанційної підтримки освоєння студентами навчального матеріалу групи навчальних дисциплін "Охоронна діяльність"

Викладач: Доктор біологічних наук, професор Приймаков Олександр Олександрович. 

Курс викладається для студентів 2-го курсу денної (група 2С) та заочної (2зCз) форми навчання. Навчальна дисципліна Адаптація та функціональні резерви спортсменів складена відповідно до освітньо-професійної (Освітньо-наукової) програми підготовки фахівців освітнього рівня бакалавр, галузі знань 01 Освіта/Педагогіка,  спеціальності 017 Фізична культура і спорт. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин, 3 кредити ЄКТС, 3 модулі. Програма складається з лекційних 20 год., лабораторних робіт 18 год та самостійної роботи 52 год. 

Метою викладання навчальної дисципліни Адаптація та функціональні резерви спортсменів є  формування у студентів знань механізмів адаптації до фізичних завантажень, а також придбання основних умінь і навичок оцінки фізичного стану й резервних можливостей осіб, що займаються фізичними вправами та спортом.

Програма нормативної навчальної дисципліни Біохімія складена відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми підготовки фахівців освітнього рівня (бакалавр/магістр), галузі знань 22 Охорона здоров’я, спеціальності 227 Фізична терапія, ерготерапія.

Предмет вивчення навчальної дисципліни: основи фундаментальної біомедичної науки, що вивчає хімічний склад живих організмів та хімічні перетворення, яким підлягають молекули, що входять до їх складу.

Міждисциплінарні зв’язки: хімія, біологія, анатомія, фізіологія.

Мета та завдання навчальної дисципліни. Мета: підготовка фахівців з фізичної терапія та ерготерапії, які володіють достатнім обсягом теоретичних та практичних знань відносно хімічних основ життя: хімічного складу органічних сполук і природи метаболічних процесів, що відбуваються в організмі людини; формування знань про побудову сполук, що входять до складу живих організмів та взаємозв’язок з їх біохімічними функціями; формування сучасного уявлення про принципи структурної організації основних класів біомакромолекул; формування знань закономірностей вивільнення, акумуляції та споживання енергії в біологічних системах; формування знань про основні метаболічні шляхи в організмі, їх взаємозв’язок і молекулярні механізми регуляції.

Завдання:

1) ознайомлення з сучасними методами біохімічної діагностики стану метаболізму організму;

2) формування навичок наукового аналізу та узагальнення явищ та фактів, що спостерігаються;

3) забезпечення теоретичної бази для вивчення інших медико-біологічних дисциплін;

4) опанування основних класичних і сучасних методів лабораторних біохімічних досліджень.

Програма нормативної навчальної дисципліни Фізіологія фізичного виховання та спорту складена відповідно до освітньо-професійної (Освітньо-наукової) програми підготовки фахівців освітнього рівня бакалавр, галузі знань 01 Освіта/Педагогіка,  спеціальності 017 Фізична культура і спорт. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 60 годин, 3 кредити ЄКТС, 3 модулі. Програма складається з лекційних 16 год., лабораторних робіт 14 год та самостійної роботи 52 год. Курс викладається для студентів 2-го курсу денної (група 2С) та заочної (2фвсз) форми навчання.

Метою викладання навчальної дисципліни Фізіологія фізичного виховання та спорту є формування у студентів знань біологічних основ фізичного виховання і спорту, а також набуття студентами основних вмінь та навичок оцінки функціонального стану організму людини у зв`язку з впливом оздоровчих та спортивних фізичних навантажень.

Лекційний курс передбачає отримання студентами основних знань про загальні механізми адаптації, механізми термінової і довгострокової адаптації, сучасні концепції підвищення резервних можливостей організму при заняттях фізичною культурою і спортом, морфофункціональні і метаболічні механізми і критерії розвитку рухових якостей, сучасні принципи проведення тестувань в ФВ і спорті, біологічні засади нормування та дозування фізичних наванта­жень в фізичному вихован­ні та спортивного тренування. На практичних заняттях студенти засвоюють практичні вміння і навички біологічного моніторингу і  контролю функціонального стану організму людини, су­часні методи тестування і контролю фізичної працездатності, су­часні методи  контролю, оцінки та інтерпретації рівня фізичного здоров'я людини у відповідності до рівня вимог, що встановлюється освітньо-кваліфікаційною характеристикою галузевих стандартів вищої освіти за напрямом “Освіта” для всіх педагогічних спеціальностей. Семінарські заняття служать для обговорення та аналізу тем, які даються студентам на самостійну підготовку. Удосконалення технічних умінь і навичок оцінки функціонального стану осіб, що займаються ФК та спортом здійснюються під час практичних і семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи.

Самостійна робота включає підготовку конспектів занять, ознайомлення з спеціальною літературою, виконання науково-дослідної роботи за програмою курсу.

Наразі, у зв'язку з панепідемією і дистанційним навчанням, закриттям спортивних залів і необхідністю самоізоляції, став актуальним пошук ефективних підходів до організації фізичного виховання студентів факультету і вузу. Курс фітнес аеробіки спрямований на розв'язання завдань естетичного, ритмічного, музичного і фізичного виховання в умовах особистісно-орієнтованого навчання. При занятті фітнес аеробікою зміцнюється нервова, дихальна, м'язова та серцево-судинна система; стабілізується артеріальний тиск і робота вестибулярного апарату. Вправи, що входять до комплексів фітнес аеробіки тренують усі групи м'язів. І, що важливо, комплекси фітнес аеробіки можливо виконувати вдома.

Завдання курсу "Вікова анатомія і фізіологія" – дати студенту, майбутньому педагогу або тренеру сучасні знання про вікові особливості будови та функціонування організму людини, його взаємодію з навколишнім середовищем; озброїти розумінням закономірностей, які визначають принципи збереження і зміцнення здоров’я школярів, умови високої працездатності учнів у різних видах навчально-пізнавальної діяльності. Ці знання необхідні для того, щоб він міг на науковій основі організувати процес навчально-виховної роботи з учнями різного віку, брати активну участь у фізичному та трудовому вихованні школярів, піклуватись про охорону здоров’я дітей.

В даному курсі велика увага приділяється питанню морфо-фізіологічних особливостей дітей та підлітків, анатомії та фізіології нервової системи, вищої нервової діяльності, аналізаторів, анатомії та фізіології серцево-судинної, дихальної, травної, видільної систем, основам раціонального харчування для підтримання оптимального основного обміну у осіб різних вікових груп.

Кандидат технічних наук Мазурок Наталія Степанівна

Знання біохімічних закономірностей фізичного розвитку і спортивного тренування дозволяє на науковій основі вирішувати питання вибору кадрів для занять спортом, вишукувати найбільш ефективні засоби і методи тренувань, вірно оцінювати результат їх використання і прогнозувати спортивні досягнення.

Навчальна дисципліна “Біохімія та біохімічні основи фізичного виховання” входить до нормативної частини циклу Природничо-наукової підготовки враховуючи базовий галузевийстандарт для освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальностей 6.010201 – Фізичне виховання, 6.010202 – Спорт.

На кредитний модуль «Біохімія та біохімічні основи фізичного виховання», відповідно до навчального планувідводиться 1,5 кредити, 54 години. Курс включає в себе три змістових модулі: статичну, динамічну і функціональну біохімію.

“Вікова фізіологія” є складовою частиною циклу природничо-наукових дисциплін і вивчає процеси становлення і розвитку фізіологічних функцій організму людини в онтогенезі, їх особливості на кожному віковому етапі. Вона є самостійною галуззю фізіології, тісно пов'язана з іншими природничими наукамитак як базується на природничо-науковихдосягненнях в галузі анатомії, цитології та гістології. Вивчення функціональних змін в організмі і з'ясування механізмів їх регуляції в онтогенезі неможливо без біохімії і біофізики. Фізіологічні процеси в ембріогенезі пояснюються з позицій еволюційної теорії, ембріології та генетики. Для розуміння закономірностей формування функцій в процесі індивідуального розвитку людини необхідні дані таких фізіологічних наук, як фізіологія клітини, порівняльна й еволюційна фізіологія, фізіологія окремих органів і систем: серця, печінки, нирок, крові, дихання, нервової системи тощо.

Навчальна дисципліна “Вікова фізіологія” входить донормативної частини циклу Природничо-наукової підготовкивраховуючи базовий галузевий стандарт дляосвітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальностей6.010201 Фізичне виховання, 6.010202 – Олімпійський і професійний спорт, 6.010203 – Здоровя людини.

На кредитний модуль “Вікова фізіологія”. відповідно до навчального плану відводиться 2 кредити, 72 години, з них 36 годин на самостійну роботу, 36 годин аудиторна робота, 12 годин лекцій, 18 годин лабораторні роботи, 6 годин індивідуальної роботи (практичні заняття). У 4 семестріздійснюєтьсямодульнийконтроль у формі заліку.